Перегляд за Автор "Гриньова М. В."
Зараз показуємо 1 - 20 з 33
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАктуалізація потреби педагогічного супроводу саморозвитку учнів підліткового віку в науковому дискурсі(2023) Гриньова М. В.За результатами наукового пошуку у тезах доповіді наголошено на потребі ефективного педагогічного супроводу процесу саморозвитку учнів підліткового віку. Зауважено, що забезпечення у шкільній практиці особистісно зоорієнтованого виховання є досяжним завданням завдяки посиленню уваги педагогів до розвитку таких професійних компетентностей, як психологічної, емоційно-етичної та компетентності педагогічного партнерства.
- ДокументВипробування партисипацією: учнівська молодь хоче бути почутою(2020) Гриньова М. В.У тезах доповіді зосереджено увагу на автентичності життєвого та водночас освітнього середовища у поцінуванні партисипації учнівської молоді (учнів віком 14-18 років), та проаналізуємо різні аспекти ситуації, яка склалася щодо сприяння участі учнівської молоді у життєдіяльності громади як ключової умови для формування громадянськості особистості. Зроблено висновки, що створення автентичного життєвого та освітнього простору у поцінуванні партисипації учнівської молоді як ключової умови для формування громадянськості особистості є викликом для школи-влади-громади, який може бути успішно подоланим лише спільними зусиллями і лише за умови, якщо учнівська молодь буде почута дорослими.
- ДокументВиховання емпатії як лідерської якості особистості(2021) Гриньова М. В.У тезах доповіді розглянуто емпатію як лідерську якість особистості з позиції концепції емоційного лідерства та обґрунтовано роль педагогіки партнерства у її вихованні. Стверджується, що в контексті розуміння емпатії як лідерської якості особистості та, відповідно, існування потреби у переосмисленні підходів до здійснення виховного процесу задля виховання цієї якості, актуалізується роль інтеграції педагогіки партнерства у виховний процес закладів дошкільної та загальної середньої освіти.
- ДокументВиховання лідерських якостей учнів основної школи у процесі е-партисипативного проєктування(2024) Гриньова М. В.У дисертації презентовано результати дослідження проблеми виховання лідерських якостей учнів основної школи у процесі електронного партисипативного проєктування (далі – е-партисипативне проєктування). У першому розділі – «Теоретичні засади виховання лідерських якостей учнів основної школи у процесі е-партисипативного проєктування» – на основі аналізу сучасного міжнародного дискурсу лідерології уточнено і поглиблено понятійний апарат дослідження, узагальнено класифікації різних проявів лідерства, зосереджено увагу на сучасному етапі розроблення проблеми індивідуального лідерства. Констатовано, що наразі сутність індивідуального лідерства розглядається з позиції суб’єкт-суб’єктних відносин лідера і послідовників. Поняття «лідерські якості» витлумачено як порівняно стійку і водночас динамічну синергетичну сукупність інтелектуальних, психологічних та соціальних якостей особистості, необхідних для визнання за особою в суспільній групі позиції лідера та забезпечення ефективного лідерства. Виявлено, що гуманістично-демократична трансформація сутності індивідуального лідерства зумовила потребу у вихованні якостей, необхідних для ефективного застосовування демократичного стилю у процесі здійснення розподільного лідерства. З огляду на це лідерські якості класифіковано за такими категоріями: когнітивно-креативні, мотиваційно-вольові, емоційно-рефлексивні, інтеграційно-діяльнісні, етично-ціннісні. Обґрунтовано та схарактеризовано сенситивність підлітків до виховання лідерських якостей. Визначено суперечності підліткового віку, що мають вплив на ефективність виховання лідерських якостей учнів основної школи. Встановлено необхідність дотримання у процесі виховання лідерських якостей учнів основної школи принципів поступальності, наскрізності, демократичності, релевантності, розвивальності. Зосереджено увагу на доцільності у вихованні лідерських якостей учнів основної школи реалізації особистісного підходу через ставлення педагогів до учнів як до суб’єктів виховного процесу, аксіологічного підходу через розвиток в учнів ціннісних орієнтацій та особистісних переконань, важливих для здійснення лідерства на гуманістично-демократичних засадах, і компетентнісного підходу через створення можливостей для набуття учнями досвіду лідерства. Доведено, що виховання лідерських якостей учнів основної школи найефективніше відбувається під час практики спільнолідерства, зокрема в реалізації учнівських партисипативних проєктів. Поняття «учнівський партисипативний проєкт» вжито у значенні проєкту, що реалізуються учнями для учнів у вимірі делегованого їм повноваження ухвалювати рішення з певних питань громадського самоврядування в закладі освіти з використанням засобів таких рівнів партисипації: інформування, консультування та спільне ухвалення рішень. У другому розділі – «Моделювання виховання лідерських якостей учнів основної школи у процесі е-партисипативного проєктування» – виокремлено критерії вихованості лідерських якостей учнів основної школи: мотиваційно-вольовий (показники: здатність спрямовувати себе на постановку та досягнення цілей (якісні дескриптори: мотивація успіху, наполегливість, самоконтроль, уміння управляти часом, упевненість у собі), здатність надихати інших на постановку і досягнення цілей (якісні дескриптори: енергійність, красномовність, натхнення, оптимізм)); когнітивно-креативний (показники: здатність продукувати ефективні та оригінальні підходи до розв’язання завдань (якісні дескриптори: допитливість, інтелектуальна лабільність, інформаційна грамотність, креативність), здатність ухвалювати раціональні рішення (якісні дескриптори: когнітивна гнучкість, критичність мислення, розсудливість)); інтеграційно-діяльнісний (показники: здатність налагоджувати співпрацю з іншими (якісні дескриптори: готовність до співпраці, доброта, комунікабельність, уміння дискутувати); здатність працювати командно (якісні дескриптори: ініціативність, розвиток інших, уміння розв’язувати конфлікти, уміння організовувати)); емоційно-рефлексивний (показники: здатність до емпатійного спілкування (якісні дескриптори: вдячність, гумор, емпатія, уміння прощати), здатність до саморозвитку (якісні дескриптори: рефлексивність, стресостійкість, точна самооцінка)); етично-ціннісний (показники: здатність діяти соціально справедливо (якісні дескриптори: порядність, скромність, справедливість, толерантність), здатність діяти соціально відповідально (якісні дескриптори: відповідальність, хоробрість, чесність)). Визначено і схарактеризовано чотири рівні вихованості лідерських якостей учнів основної школи: пасивний, помірний, активний та інтенсивний. Для оцінювання рівня вихованості лідерських якостей як інтеграційного комплексного явища розроблено «Діаграму вихованості лідерських якостей». У третьому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності структурно-функціональної моделі виховання лідерських якостей учнів основної школи у процесі е-партисипативного проєктування» – описано результати перевірки ефективності структурно-функціональної моделі виховання лідерських якостей учнів основної школи у процесі е-партисипативного проєктування, здійсненої завдяки проведенню трьохетапного порівняльного педагогічного експерименту. Експериментальною базою дослідження стали 8 ЗЗСО. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані педагогічними працівниками ЗЗСО, позашкільної освіти, професійно-технічної освіти, у системі вищої педагогічної освіти та післядипломної педагогічної освіти, а також суб’єктами громадянського суспільства, які працюють у сфері неформальної освіти дітей та молоді.
- ДокументДемократичне врядування в НУШ засобами електронної партисипації учнів як суб’єктів управлінського процесу(2020) Гриньова М. В.У тезах доповіді зосереджено увагу на ключових підходах до застосування електронної партисипації учнів як суб’єктів управлінського процесу у здійсненні демократичного врядування закладом загальної середньої освіти. Зроблено висновки, що електронна партисипація учнів як суб’єктів управлінського процесу є ресурсно затратною, однак, враховуючи її неодмінну перевагу над традиційними формами участі, а саме можливості мережування, вона є перспективним напрямком розвитку широкого залучення учнів до управлінських процесів задля демократичного врядування в НУШ.
- ДокументДемократичне лідерство у спільноті учнівської молоді засобами партисипативного проєктування(2021) Гриньова М. В.За результатами наукового пошуку у тезах доповіді зроблено висновки, що партисипативне проєктування є не лише безпосереднім інструментом участі, а й освітньою технологією, яка може посприяти розвитку спроможності до демократичного лідерства у спільнотах учнівської молоді, а також розуміння молодими людьми партисипації як ключової цінності будь-яких демократичних спільнот. Використання технології партисипатвиного проєктування у формальній та неформальній освіті учнівської молоді може стати впевненим кроком від формалізму та імітації участі до створення спільнот, автентичних у поцінуванні партисипації, а отже, спільнот, відкритих до демократичного лідерства.
- ДокументДемократичне лідерство як ресурс реінтеграції організаційних команд в умовах війни(2022) Гриньова М. В.За результатами наукового пошуку у тезах доповіді зроблено висновки, що в кризу управління організацією, особливо в умовах війни, задля більш успішної реінтеграції організаційних команд одним із ключових адаптивних завдань керівника є не нехтування перевагами партисипативного управління та збереження раціонального балансу між авторитаризмом (автократичністю) та демократичністю (партисипативністю) у здійсненні лідерської управлінської функції.
- ДокументЗАМОВЛЕННЯ НА ГРОМАДЯНСЬКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: НОВЕ ГРОМАДЯНСТВО ПОТРЕБУЄ НОВОЇ ОСВІТИ(2019) Гриньова М. В.У тезах доповіді акцентується на тому, що вмотивована здатність до дії, тобто здатність усвідомлено, відповідально та активно реалізовувати свої права й обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства в Україні, є державним та суспільним замовленням і визначає громадянську партисипацію учнівської молоді як місію, принцип життєдіяльності та перспективний результат Нової української школи.
- ДокументЗастосування технології SMART-цілей в управлінні освітніми проєктами(2023) Гриньова М. В.У тезах доповіді здійснено огляд ключових аспектів постановки SMART-цілей та зроблено висновок, що за умови дотримання партисипативного підходу в управлінні проєктами, проєктна команда матиме можливість не лише вмотивуватися на досягнення успіху, а й досягти реального SMART-результату. Зауважено, що ефективне використання технології SMART-цілей у реалізації локальних освітніх проєктів потребує відповідного компетентнісно орієнтованого навчання освітян з використанням засобів формальної, неформальної та інформальної освіти й експертної підтримки проєктних команд спеціалістами з управління освітніми проєктами.
- ДокументЗдатність до інтелектуального лідерства як характеристика успішної особистості.(2022) Гриньова М. В.У тезах доповіді зосереджено увагу на розвитку інтелектуального лідерства у майбутніх учителів початкової школи як першої та засадничої ланки шкільної освіти засобами читання наукової літератури, адже це, на нашу думку, є основою для професійного та особистісного становлення вчителя Нової української школи в контексті формальної, неформальної та інформальної освіти.
- ДокументКурси за вибором для учнів підліткового віку як засіб формування молодіжного громадського лідерства(2022) Гриньова М. В.У тезах доповіді зосереджено увагу на формуванні молодіжного громадського лідерства засобами курсів за вибором в учнів підліткового віку як найбільш сензитивної вікової категорії до розвитку активної, відповідальної участі у житті територіальної громади. Зроблено висновки, що курси за вибором можна розглядати як ефективний засіб формування спроможності молоді до громадського лідерства, зокрема завдяки їхньому потенціалу посилювати інваріативну складову освітньої програми та сприяти більш якісному впровадженню діяльнісного підходу, адже задля ефективної участі учнів підліткового віку у житті школи і громади, вони повинні мати відповідні знання, навички і вміння.
- ДокументЛідер самому собі та академічна доброчесність : у фокусі відповідальна позиція до інтелектуальної власності(2021) Гриньова М. В.За результатами наукового пошуку у тезах доповіді зроблено висновки, що формування ціннісного ставлення учнівства до академічної доброчесності як складової «лідерства самому собі» є однією із необхідних умов для досягнення амбітної мети Нової української школи - плекання випускника, який є особистістю, інноватором та патріотом, і може бути досягнутою лише за наявності автентичного у поцінуванні доброчесності освітнього простору та мотивуючого до академічної доброчесності навчання як педагогів, так і здобувачів освіти.
- ДокументМетодичні рекомендації щодо запровадження наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» у позакласній виховній роботі закладів загальної середньої освіти(2022) Гриньова М. В.«Методичні рекомендації щодо запровадження наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» у позакласній виховній роботі закладів загальної середньої освіти» розроблено для педагогів-організаторів, класних керівників, які прагнуть ефективно поєднати зміст позакласної виховної роботи з наскрізною змістовою лінією «Громадянська відповідальність». Запропоновані методичні рекомендації допоможуть визначити педагогу-організатору, класному керівнику перелік ключових понять з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини, формування яких можна реалізувати в освітньому процесі. Розробки соціальних учнівських ініціатив та плану роботи дискусійного клубу, занять з класними спільнотами та лідерами шкільного самоврядування наочно продемонструють, як гармонійно включити партисипативні методи і прийоми формування в учнів громадянських компетентностей, основаних на підході «навчання через участь», а саме включення учасників освітнього процесу до діяльності, співуправління та практичного вирішення пи тань у колективах, громадах і спільнотах.
- ДокументМотивуюче до демократичного лідерства навчання учнівської молоді: настільна гра з партисипативним тлом «Школа “ДіЯ”»(2021) Гриньова М. В.У статті зосереджено увагу на значенні навчання учнівської молоді засобами настільних ігор з партисипативним тлом у розвитку їхньої спроможності до демократичного лідерства у щоденній шкільній практиці. Зроблено висновки, що з огляду на потребу в оновленні підходів щодо здійснення мотивуючого до демократичного лідерства навчання в школі, використання настільних ігор з партисипативним тлом поряд із імітаційними та симуляційними іграми у практиці роботи з учнівською молоддю може розглядатися як дієвий інструмент формування лідерської позиції та лідерських якостей в учнівства.
- ДокументНаукове товариство: спільнодія у пошуках нових сенсів наукової діяльності в умовах викликів сьогодення(2022) Гриньова М. В.У тезах доповіді презентовано досвід Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених КЗВО “Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради”. Наголошено, що в пошуках нових сенсів наукової діяльності в умовах викликів сьогодення наукове товариство усвідомлює необхідність і спрямовує свою діяльність на посилення взаємодії педагогічної науки та освітньої практики.
- ДокументНауково-нормативна дилема довкола понять «лідерство» та «керівництво»: лідер чи керівник учнівського самоврядування.(2022) Гриньова М. В.За результатами наукового пошуку у тезах доповіді зроблено висновки, що наразі в науковій думці, незважаючи на існування різних трактувань та співвідношень понять «лідерство» та «керівництво», «лідер» та «керівник», існує тенденція їх ототожнення. З огляду на демократизацію управління освітніми закладами, зокрема і закладами загальної середньої освіти, провідна особа в учнівському самоврядуванні є формальним представником учнівської спільноти в громадському управлінні закладом освіти (формальний лідер). Однак, принципи обрання його на цю роль та організації діяльності базуються на неформальній міжособистісній взаємодії (неформальний лідер).
- ДокументОнлайн-воркшоп як форма організації партисипативної проєктної діяльності підлітків(2022) Гриньова М. В.У тезах доповіді презентована програма онлайн-воркшопу та організована відповідно до неї навчально-практична діяльність, яка окрім безпосередньо поставлених цілей, сприятиме розвитку особистості підлітка, зокрема лідерських якостей та спроможності до лідерства в онлайн-форматі взаємодії. Зауважено, що отриманий під час участі в онлайн-воркшопі досвід лідери учнівського самоврядування зможуть перенести у своє повсякденне життя, зокрема для активізації діяльності в онлайн-форматі учнівського самоврядування та ініціювання підлітками партисипативних проєктів.
- ДокументОсобистість-лідер як виховний ідеал Нової української школи(2021) Гриньова М. В.У тезах доповіді на основі синергії основних цілей Нової української школи і сучасної візії лідера, стверджується, що особистість-лідер є наскрізним виховним ідеалом сучасної української шкільної освіти. Зауважується, що у цьому контексті викликом є відсутність існування єдиної формули ефективного лідерства, що передбачає необхідність пошуку індивідуальних траєкторій виховання лідерських якостей особистості і вмотивованого та спроможного до такого пошуку вчительства. У тезах доповіді зосереджено увагу на існуючих проблемах соціального середовища, сприятливого для становлення позитивної «Я-особистості» підлітка, та окреслимо подальші перспективи. Зроблено висновки, що наразі питання створення середовища, сприятливого для саморозвитку та самореалізації підлітків як особливої категорії молоді, є під пильною увагою держави та громадськості, а його вирішення потребує зусиль багатьох стейкхолдерів, таких як міжнародні організації, державні органи влади, інститути громадянського суспільства та молодь.
- ДокументОсобливості виховання в учнів культури поведінки у цифровому просторі взаємодії(2023) Гриньова М. В.За результатами наукового пошуку у тезах доповіді зауважено, що у сучасному українському науковому дискурсі актуалізуються різні методологічні аспекти виховання в учнів культури поведінки у цифровому просторі. Зроблено висновки, що проблемним залишається технологічний аспект розв’язання поставленого завдання, що потребує синергетичної єдності зусиль педагогічної науки та освітньої практики у забезпеченні етичності цифрової комунікації учасників освітнього процесу, адже культура поведінки у цифровому просторі як результат виховання є досяжною за умови забезпечення її практики у процесі виховання.
- ДокументОсобливості дистанційної форми організації виховного процесу у ЗЗСО під час війни(2023) Гриньова М. В.За результатами наукового пошуку у тезах доповіді зроблено висновки, що наразі перед освітньою системою на рівні держави і на рівні кожного ЗЗСО постає завдання впровадження змін в освітній політиці задля сприяння особистісно-професійному зростанню педагогічних працівників та відповідно подальшого впровадження методичних практик, які були б релевантними до викликів та запитів щодо організації виховного процесу в умовах цифровізації освітнього процесу загалом та на рівні загальної середньої освіти зокрема.