Вас вітає Інституційний репозитарій
КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»
Електронний репозитарій – відкритий електронний архів, де накопичуються, зберігаються і підтримуються у належному стані документи наукового, освітнього та методичного призначення в електронній формі. Документи та інші дані зберігаються у вигляді файлів, доступних для постійного безкоштовного, повнотекстового їх перегляду через Інтернет. Електронний репозитарій є частиною загальної електронної колекції Науково-педагогічної бібліотеки.
- З усіх питань, будь ласка, звертатися в науково-педагогічну бібліотеку ОАНО: libraryoano110@ukr.net

Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
Розвиток функціональної компетентності та граничний перехід як елемент дослідження в нерівностях олімпіадного характеру.
(2025) Мітельман І. М.
У статті продовжено дослідження дидактико-методичних підходів до проблемно-евристичного навчання доведення нерівностей математичних олімпіад високого рівня. Ефективність такої роботи з математично обдарованими учнями, учасниками інтелектуальних змагань в умовах академічної профілізації на основі поглибленого вивчення математики в старшій школі визначається наскрізністю й цілісністю процесу генералізації знань. Йдеться про концентрацію освітніх ресурсів навколо ключових теоретичних розділів і системи навчання розв’язування ускладнених та олімпіадних задач у вимірі стратегій розвивальної наступності.
Позитивні результати суттєво залежать від узгодженої інтеграції предметних і дидактичних зв’язків на рівні змістових ліній математичної освітньої галузі та актуалізації методично значущих ідей у практиці підвищення кваліфікації вчителів математики. Водночас у старшій профільній школі максимально розгортається змістова лінія «Функції», яка набуває ключового значення для інтерпретації нерівностей з позицій властивостей функцій. У контексті цієї змістової лінії учні формують і первинні уявлення про граничний перехід як елемент функціональної компетентності.
Однак реальний стан викладання цього матеріалу виявляє дидактико-методичну проблему: граничний перехід як базова категорія початків аналізу часто не застосовується в розв’язуванні нестандартних задач, умова яких цього безпосередньо не передбачає.
Метою статті є моделювання предметно-методичного кейса, що об’єднує систему різнопланових задач, у яких доведення нерівностей олімпіадного характеру супроводжується елементами дослідження. Наведені задачі, у свою чергу, вимагають здійснення під час дослідження граничних переходів і мотивують учнів опановувати відповідну тематику на більш серйозному рівні.
Запропоновані результати сприяють розвитку спеціалізованих математичних компетентностей через синхронізацію зон найближчого математичного розвитку учнів і вчителів, а також відповідних зон предметно-методичного сегмента професійної компетентності педагога. Такий розвиток функціональної компетентності набуває ознак закріпленого продуктивного освітнього результату та сприяє привабливості програм інституційного підвищення кваліфікації сучасного вчителя математики.
The article continues a study of didactic and methodological approaches to problem-heuristic teaching of proving inequalities of high-level mathematical competitions. The effectiveness of such work with mathematically gifted students, participants of intellectual competitions in the context of academic profiling based on advanced study of mathematics in high school is determined by the crosscutting and integrity of the process of knowledge generalisation. It is about concentrating educational resources around key theoretical sections and a system of teaching complicated and olympiad tasks in accordance with the developmental continuity strategies.
Positive results significantly depend on the coordinated integration of subject and didactic connections at the level of content areas of mathematics education and the actualisation of methodologically relevant ideas in the practice of professional development of mathematics teachers. At the same time, in the high school, the «Functions» content line is fully explored, which is of key importance for interpreting inequalities from the position of the properties of functions. In the context of this content line, students also form primary understanding of passage to the limit as an element of functional competence.
However, the actual state of teaching this material reveals a didactic and methodological problem: passage to the limit as a base category of the elements of analysis is often not used in solving non-standard problems whose conditions do not directly imply it.
The purpose of the article is to model a subject-methodical case that combines a system of diverse tasks in which the proving of olympiad-type inequalities is accompanied by investigation elements. These tasks, in turn, require the implementation of passage to the limit in the study and motivate students to master the corresponding topics at a more serious level.
The proposed results contribute to the improvement of specialised mathematical competencies by synchronising the areas of immediate mathematical development of students and teachers, as well as the relevant areas of the subject-methodological segment of the teacher’s professional competence. This development of functional competence acquires the features of a well-established productive educational result and promotes the attractiveness of institutional in-service training programmes for modern mathematics teachers.
Документ
Сенситивність підліткового віку до виховання лідерських якостей у контексті гуманістично-демократичного спрямування лідерства.
(2024) Гриньова М. В.
За результатами наукового пошуку у статті наголошено, що переосмислення в суспільній свідомості сутності та значення загальнолюдських цінностей і глибше розуміння людьми своєї гідності сприяє формуванню нового ставлення до особистості лідера та його ролі, а тому зумовлює потребу у вихованні лідерських якостей, які б могли забезпечити здатність до лідерства на гуманістично-демократичних засадах. Закцентовано на тому, що підлітковий вік характеризується відкритістю до становлення та появи нових особистісних якостей, зокрема і лідерських.
Документ
FEEDBACK AS A PROFESSIONAL COMPETENCE COMPONENT OF A TEACHER/FACILITATOR IN PARTICIPATORY STUDENT PROJECTS
(2023) Гриньова М. В.
У тезах доповіді закцентовано на тому, що зворотний зв'язок як складова педагогічної фасилітації учнівських партисипативних проєктів є одним із найпотужніших інструментів для розвитку учнів і метанавичкою сучасного педагога. Зауважено, що ця метанавичка розвивається синергетично із психологічною, емоційною, етичною, рефлексивною компетентностями, а також компетентністю педагогічного партнерства.
Документ
ІННОВАЦІЙНІСТЬ УРОКУ ГЕОГРАФІЇ: З ДОСВІДУ ВЧИТЕЛІВ ОДЕЩИНИ
(2025) Тертична Ю. О.
Метою роботи є розкриття педагогічних напрацювань вчителів географії Одещини щодо формувань ключових компетенцій учнів через використання інноваційних технологій в шкільний географічній освіті.
Документ
Наша школа : науково-практичні студії (2025, № 2 (10))
(2025)
Науково-практичний журнал КЗВО "Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради"
Документ
Наша школа : науково-практичні студії (з досвіду освітніх практик) (2025, № 1 (9))
(2025)
Науково-практичний журнал КЗВО "Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради"
Документ
Фундатор дослідження історії Народного руху України - Григорій ГОНЧАРУК
(2025) Саєнко Л. І.
у статті розкрито роль НРУ на Одещині, який об'єднав велику масу проукраїських громад. Одеський політехнічний університет по праву можна вважати центром дослідження історії та діяльності НРУ. Григоря Івановича Гончарука можна вважати "архітектором незалежної України" через його науковий доробок, громадську діяльність та внесок у дослідження та популяризацію історії українського національно-визвольного руху. Він став одним із перших дослідників історії Народного Руху України на всеукраїнському рівні. Крім того, Григорій Іванович підготував за тематикою НРУ 11 кандидатів наук, написано 3 монографії, проведено 10 Всеукраїнстких наукових конференцій.
Документ
Взаємозв’язок ключових понять понятійного поля лідерології.
(2023) Гриньова М. В.
За результатами наукового пошуку у тезах доповіді наголошено, що конструктивне оперування ключовими поняттями понятійного поля лідерології є важливим завданням педагогічних працівників, які цілеспрямовано займаються вихованням лідерських якостей у здобувачів освіти різної вікової категорії. Зауважено, що спроба інтерпретації взаємозв'язків ключових понять понятійного поля лідерології не є вичерпною за кількістю розглянутих понять та певною мірою оглядовою щодо визначення взаємозв'язків між ними, однак відображає загальне бачення, що має перспективи бути розвинуте у подальших наукових розвідках.
Документ
ідкритий дискурс довкола технологій в освіті
(2023) Гриньова М. В.
За результатами наукового пошуку у тезах доповіді зроблено висновки, що стрімкі трансформації в освіті обумовлюють потребу погодження визначення поняття «освітня технологія», яке б відповідало сучасному стану розуміння сутності освіти і було загальноприйнятим для наукової та освітянської спільноти, осучаснення наявної класифікації освітніх технологій і переосмислення підходів до визначення змісту навчальних дисциплін з вивчення здобувачами вищої освіти даного питання.
Документ
КУЛЬТУРА ПАРТНЕРСТВА В ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ЧИТАННЯ ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК
(2024) Саєнко Л. І.
У статті наголошено, що партнерство – важливий аспект у реалізації освітньої реформи, адже має об’єднати спільною метою бібліотекарів, учителів, батьків і учнів; розкрито шляхи популяризації читання дітьми через співробітництво, тісну взаємодію школи, родини та бібліотеки.
Документ
ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ШКІЛЬНОЇ МОЛОДІ У ВІЛЬНИЙ ВІД НАВЧАННЯ ЧАС ЗАСОБАМИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(2024) Нагорнюк О. А.
Вивчення різноманітних виховних впливів на молодь у сфері вільного від навчання часу, залучення молоді до соціокультурної діяльності, нейтралізація негативного впливу сьогоденних суперечностей, створення ситуацій, коли особистий розвиток індивіда буде виступати регулятором поведінки й вияву кращих якостей молодої людини сприятиме вихованню вільної, освіченої особистості.
Документ
ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН
(2024) Костенко Р. В.
В сучасних умовах аксіологізації освіти виникає потреба у високоморальних науково-педагогічних та педагогічних кадрах із сформованими цінностями. У цьому контексті все більшої актуальності набуває проблема формування організаційної культури закладу освіти.
Документ
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ: МОЖЛИВОСТІ ЕВАЛЮАЦІЇ
(2024) Здрагат С. Г.
У статті підкреслено, що результати евалюації складають наукову основу для розпізнавання, аналізу, функціонування, розвитку, прогнозування і удосконалення систем управління якістю освіти.
Документ
ЦИФРОВІ СЛІДИ У ФЕЙСБУЦІ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОГО БРЕНДИНГУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
(2024) Гриньова М. В.
У статті розглянуто окремі аспекти проблеми цифрових слідів закладів освіти у цій мережі Фейсбук через призму цифрового брендингу.
Документ
ОСВІТНІЙ ПРОСТІР НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ
(2025) Яроменко В. І.
У статті підкреслено, що соціокультурний аспект освітнього середовища передбачає створення умов для ефективної соціалізації, розвитку громадянської самосвідомості, етичної відповідальності та толерантності. У цьому середовищі учень не лише здобуває знання, а й навчається діяти в суспільстві, взаємодіяти з іншими, поважати різноманіття та розвивати навички співжиття в демократичному суспільстві.
Документ
АЛЬТЕРНАТИВНА ТА ДОДАТКОВА КОМУНІКАЦІЯ (АДК) ЯК ШЛЯХ ДО БЕЗБАР’ЄРНОСТІ
(2025) Шульга І. О.
У статті підкреслюється, що дослідження можливостей, бар’єрів і перспектив використання альтернативної та додаткової комунікації як одного з ключових елементів інклюзії є вкрай актуальним як для наукової спільноти, так і для практиків у сфері освіти, медицини та соціальної роботи.
За допомогою альтернативної та додаткової комунікації людям є можливість висловлювати власні думки вербально, спілкуватися з оточуючими, розуміти інших людей та висловлювати власні думки.
Документ
ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТРЕСУ НА МОВЛЕННЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
(2025) Штегеран І. П.
У статті підкреслено нагальна потреба у переосмисленні традиційних підходів до логопедичної та корекційної роботи, наголошуючи на пріоритетності інтеграції психологічних аспектів для досягнення більш стійких та значущих результатів у розвитку мовлення дітей з особливими освітніми потребами. Такими підходами на сьогоднішній день є використання міждисциплінарного підходу до розвитку мовлення у дітей з особливими освітніми потребами, де психологічна підтримка не є фоном, а активним чинником корекції.
Документ
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ УЯВИ У ДІТЕЙ ПЕРЕДШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ СТОРІТЕЛІНГУ
(2025) Філімонюк А. С.
Актуальність екологізації процесу розвитку творчої уяви у дітей передшкільного віку зумовлена потребою наближення особистості дитини до складного і багатогранного світу природи, а також необхідністю формування цілісного світогляду для гармонійного співіснування. У контексті дошкільної освіти це потребує впровадження нових інноваційних методів, що забезпечать не лише засвоєння знань, а й розвиток емоційного зв’язку з природою. Методологічні засади цього процесу ґрунтуються на єдності чуттєвого й раціонального пізнання, що сприяє формуванню екологічної культури, екологічної свідомості та набуттю екологічних знань у формі, доступній для життєвого досвіду дитини. Провідною технологією у цьому контексті є використання творчого підходу, зокрема сторітелінгу – як інноваційного засобу передачі інформації через створення пізнавальних та емоційно насичених історій.
Документ
РОЗВИТОК НАВИЧОК КОМАНДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
(2025) Торкіна К. М.
У статті вказано, що інтерактивні технології сприяють пожвавленню освітнього процесу, роблячи його динамічним і привабливим, ґрунтуючись на активній командній взаємодії та особистісній залученості як педагогів, так і здобувачів освіти. Такий підхід дозволяє перенести акцент з простого засвоєння знань на розвиток мислення і практичної діяльності здобувачів освіти. Водночас інтерактивність стає важливим інструментом педагогічної діяльності. У сучасних умовах педагог має не лише передавати базові знання, а й створювати середовище, що сприяє самостійному навчанню та розвитку особистості здобувача освіти. Інтерактивні технології навчання та виховання відкривають широкі можливості для розвитку навичок командної взаємодії старшокласників.
Документ
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ПРИ ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ: КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА
(2025) Свінтковська С. А.
У статті проаналізовано плюси та мінуси використання ШІ в освітньому процессі.