Вас вітає Інституційний репозитарій
КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»
Електронний репозитарій – відкритий електронний архів, де накопичуються, зберігаються і підтримуються у належному стані документи наукового, освітнього та методичного призначення в електронній формі. Документи та інші дані зберігаються у вигляді файлів, доступних для постійного безкоштовного, повнотекстового їх перегляду через Інтернет. Електронний репозитарій є частиною загальної електронної колекції Науково-педагогічної бібліотеки.
- З усіх питань, будь ласка, звертатися в науково-педагогічну бібліотеку ОАНО: libraryoano110@ukr.net
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
«Учитель року-2025»: кроки до успіху
(2025) Чебаненко Н. О.
У статті проаналізовано проведення обласного етапу конкурсу «Учитель року - 2025» у номінації «Технології/Трудове навчання» (12 учасників). Описано п’ять онлайн-випробувань («Тестування», «Методичний практикум», «Дорожня карта творчого проекту», «Урок», «Майстерка»), спрямованих на оцінку професійної підготовки. Результати засвідчили високий рівень володіння цифровими інструментами, але виявили системні проблеми у предметно-методичній компетентності та переважання знаннєвої освітньої парадигми. Окремо висвітлено суттєві обмеження онлайн-формату для практичної складової трудового навчання. Визначено переможців та окреслено ключові напрями професійного розвитку педагогів відповідно до вимог Нової української школи.
Документ
Формування особистісної компетентності дітей дошкільного віку: педагогічні орієнтири для вихователів
(2025) Філімонюк А. С.
У статті розкрито проблему формування особистісної компетентності дітей дошкільного віку в умовах сучасних соціокультурних трансформацій та модернізації змісту дошкільної освіти в Україні. Зазначено, що розвиток особистості дитини розпочинається з перших днів життя в родині та триває протягом усього дошкільного дитинства, яке характеризується сформованими ознаками дошкільної зрілості (елементами світогляду, умінням регулювати поведінку та певним рівнем особистісної компетентності). Встановлено, що фундаментом цього процесу є створення атмосфери довіри у сім’ї та закладі дошкільної освіти, яка ґрунтується на емоційно насиченому спілкуванні, позитивних емоціях і взаємоповазі. Сутність особистісної компетентності трактується відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та включає ціннісне ставлення до себе, оточення і світу, розвитку емоційно-вольової та інтелектуальної сфер. Проаналізовано феномен дитинства як соціокультурне явище, яке змінюється під впливом індустріалізації, комп’ютеризації та глобалізаційних процесів. Розкрито значення провідної діяльності дітей дошкільного віку - сюжетно-рольової гри, що сприяє засвоєнню соціальних ролей, норм і правил, формуванню довільної поведінки та розвитку самосвідомості. Акцентовано увагу на самооцінці, самосвідомості та самоідентифікації як важливих новоутвореннь дошкільного віку, а також від стилю виховання в родині та педагогічних оцінок. Запропоновано педагогічні орієнтири, які націлюють вихователів на формування у дітей навичок самостійності, відповідальності, здатності до вибору, адекватної самооцінки та ціннісного ставлення до світу, що є підґрунтям гармонійного особистісного зростання дитини.
Документ
Формуваннямистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку засобами художньо-продуктивної діяльності та тілесної перкусії
(2026) Сараєва І. В., Склярова В. В.
У статті розглядається проблема формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку як важливого чинника їхнього цілісного розвитку та успішної соціалізації. Визначено, що художньо-продуктивна діяльність є провідним засобом реалізації творчого потенціалу дитини, оскільки забезпечує інтеграцію сенсорного, інтелектуального та емоційно-ціннісного досвіду. Особлива увага приділяється тілесній перкусії як інноваційній педагогічній технології, що поєднує елементи музично-ритмічного виховання з національно-культурними традиціями, зокрема українським фольклором. Здійснено аналіз педагогічних умов, які сприяють ефективному розвитку музично-ритмічних здібностей та креативності дітей дошкільного віку у процесі використання комплексних мистецьких практик. Наголошено, що поєднання художньо-продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації, конструювання) з тілесною перкусією формує у дітей навички імпровізації, здатність до самовираження та гармонійної взаємодії з оточенням. Такий підхід дозволяє підвищити рівень естетичного виховання, розвинути художньо-образне мислення, стимулювати емоційні відгук на мистецькі твори та фольклорні зразки. Залучення українського народного мистецтва виступає чинником збереження культурної спадщини та формування національної ідентичності дітей дошкільного віку. Обґрунтовано необхідність системного впровадження інноваційних методів у практику закладів дошкільної освіти, спрямованих на інтеграцію різних видів мистецької діяльності. Наголошено на ролі педагога як фасилітатора творчого процесу, здатного забезпечити партнерську взаємодію з дітьми й батьками, створити сприятливі умови для креативної самореалізації дітей дошкільного віку. Перспективними визначено напрями подальших досліджень, які пов’язані із розробленням методичних рекомендацій для використання тілесної перкусії та українського фольклору як засобів формування мистецько-творчої компетентності у дітей дошкільного віку.
Документ
Аксіологія військової літератури (2022-2026) як інструмент післявоєнної освітньої відбудови
(2026) Саєнко Л.
Сучасна аксіологія військової літератури демонструє зміну акцентів, ставлячи наголос не лише на «героїчній» смерті, а й на усвідомленні важливості збереження людського життя. Вона сприяє підвищенню цінності людської гідності та права на виживання, відкрито артикулює аспекти травми, болю і страждань, виходячи за межі традиційного оспівування патріотичної радості. У результаті формується нова аксіологічна парадигма, яку характеризує перенесення фокусу з милітаристської естетики на гуманістичний патріотизм та відповідальну громадянську позицію. Сучасні українські письменники, які водночас служать у лавах Збройних сил, продовжують традицію створення літературних творів, доповнюючи світовий культурний контекст автентичним голосом, що виражає унікальні перспективи та досвід. Їхні твори, представлені в різних жанрах – щоденники, поетичні збірки, есеї, романи та мемуари – не лише документують травматичні події війни, але й відіграють важливу роль у культурній реконструкції, зміцненні національної ідентичності та сприяють налагодженню міжкультурного діалогу.
Документ
Формування здоров'язбережувальної компетентності в закладах освітив умовах НУШ
(2025) Красножон Н. В.
Єдиним способом збереження системи освіти в умовах воєнного тану, основу якої становить здоров’язбережувальна компетентність, стресостійкість. За такого підходу пріоритети державної політики дедалі більше мають бути пов’язані з формуванням здоров’язбережувальна компетентності, а збільшення бюджетних коштів на створення ефективних і бехпечних в закладах загальної середньої освіти розглядатиметься як необхідна умова державного розвитку.
Формування здоров’язбережувальної компетентності передбачає комплексний вплив на різні рівні освіти в закладах загальної середньої освіти. Якість особистості виступатиме й визначатиме складники, що мають вирішальну роль для формування в учнів знань і умінь необхідних для проживання в зовнішньому середовищу.
Найчастіше дослідники у структурі цієї компетентності виділяють ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-психологічний компоненти, а також в окремих випадках - комунікативний, рефлексивний, емоційно-вольовий. Ми окреслюємо компоненти здоров’язбережувальної компетентності: когнітивний, рефлексивний, ціннісно-мотиваційний, гносеологічний, діяльнісний, комунікативний.
Основними причинами навчальних втрат періоду пандемії COVID-19 дослідниками Інституту педагогіки НАПН України визначено недосконалість інфраструктури дистанційного навчання, відсутність/недостатній рівень володіння учнями цифровими навичками, недостатню сформованість в учнів уміння вчитися, не відпрацьованість формату зворотному зв’язку з педагогом, недостатню підготовленість учителів до використання засобів та інструментів дистанційного навчання та низький рівень володіння ними цифровою компетентністю, а в батьків - до підтримки навчання дітей у нових освітніх реаліях (Топузов, Головко, Локшина, 2023)
Документ
CAS та AI як дидактико-методичний ресурс фахової підготовки та професійного розвитку вчителів математики
(2026) Мітельман І., Папач О.
У публікації обрунтовується ефективність agile-стратегій моделювання сценаріїв навчання та післядипломної освіти вчителів математики у вимірі синергії предметно-методичної й інформаційно-цифрової компетентності на основі штучного інтелекту та комп’ютерної алгебри й екосистем CAS+AI.
Документ
Конкурс «Учитель року-2025»: на шляху педагогічного зростання та подолання викликів
(2025-03) Кононенко Л.М., Немерцалов В.В.
У статті проаналізовано проведення першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2025» у номінації «Хімія» серед вчителів Одеської області. Участь у конкурсі взяли 12 вчителів хімії із 7 територіальних громад. Описано двохетапний формат першого туру, що включав п’ять випробувань: «Тестування», «Дослідження», «Практична робота» (онлайн), а також «Хімічний експеримент» та «Урок» (офлайн). Наведено приклади завдань з випробування «Тестування» та «Практична робота» , а також теми уроків для випробування «Урок». Проаналізовано результати випробувань, які виявили високий рівень цифрової компетентності конкурсантів, але засвідчили проблеми з предметно-методичною компетентністю та володінням методикою і технікою хімічного експерименту. Наведено імена переможців першого туру конкурсу.
Документ
Практичні аспекти використання інтерактивної дошки GYNZY у роботі вчителів початкових класів
(2025-03) Гончарова О. К., Баландіна І. В.
У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти використання інтерактивної дошки Gynzy у професійній діяльності вчителя початкових класів. В умовах активної цифровізації освіти, впровадження Концепції Нової української школи та зростаючих вимог до якості освітніх послуг інтеграція цифрових технологій в освітній процес стає одним із ключових напрямів підвищення якості освіти, мотиваційної насиченості уроків та розвитку компетентностей учнів. Особлива увага приділяється розвитку цифрової компетентності педагогів, формуванню їх методичної та психологічної готовності до організації інтерактивного навчання, створенню умов для активної пізнавальної, дослідницької та соціально взаємодіючої діяльності учнів, а також підтримки індивідуального розвитку кожної дитини.
Автори здійснюють всебічний аналіз сучасних наукових підходів до застосування інтерактивних технологій у початковій освіті, враховуючи як закордонні, так і українські дослідження, та обґрунтовує педагогічний потенціал цифрових платформ для формування компетентнісного та діяльнісного підходів у навчанні. У статті підкреслюється, що інтерактивна дошка Gynzy сприяє активізації освітньої діяльності, стимулює розвиток критичного мислення, творчих здібностей, комунікативних умінь та навичок співпраці молодших школярів, що відповідає сучасним вимогам до особистісно орієнтованого навчання.
Практичне значення дослідження полягає у системному висвітленні можливостей застосування інтерактивних технологій у роботі вчителя початкової школи та наданні методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності педагогічної діяльності в умовах сучасного освітнього середовища. Крім того, у статті розглядаються перспективи розвитку цифрових компетентностей учнів через інтеграцію інтерактивних інструментів у різні предметні галузі, що дозволяє формувати навички самостійного пошуку інформації, аналізу та презентації результатів навчальної діяльності.
Документ
Наша школа: науково-практичні студії
(2025)
Науково-практичний журнал КЗВО "Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради"
Документ
Початкова школа: практики, ідеї, рішення : електронний дайджест
(2026)
У новому випуску журналу «Початкова школа: практики, ідеї, рішення» акцент зроблено на темах, які мають суттєву практичну користь для повсякденної роботи. Серед ключових напрямів – сучасні підходи до планування та організації освітнього процесу, розвиток основних компетентностей учнів початкових класів, створення безпечного, мотивуючого та сприятливого для розвитку освітнього середовища. Окрім того, розглядаються питання використання штучного інтелекту для підготовки навчальних матеріалів, інтерактивні методики, формувальне оцінювання, гнучке планування, а також розвиток читацької, математичної та громадянської компетентностей молодших школярів.
Окрему увагу в цьому випуску приділено підтримці молодих педагогів, які лише починають професійний шлях у початковій школі. У часи постійних змін і невизначеності професійна спільнота, практичні рекомендації та відчуття залученості до спільної справи набувають особливої ваги.
Документ
Методичні рекомендації щодо оформлення бібліографічного опису в списку використаних джерел згідно ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»
(2025)
Методичні рекомендації створені з метою надання допомоги в оформленні посилань у наукових роботах відповідно до стандарту ДСТУ 8302:2015. Вони призначені для тих, хто формує списки бібліографічних посилань або готує власні наукові матеріали для подання до видавництв чи редакцій наукових періодичних видань. Рекомендації містять інформацію про методику складання списку використаної літератури та приклади правильного оформлення бібліографічних описів джерел інформації відповідно до вимог чинного стандарту. Ці матеріали орієнтовані на науковців, викладачів, науково-педагогічних працівників, аспірантів, здобувачів вищої освіти, працівників бібліотек, а також інших користувачів, які потребують подібної інформації.
Документ
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ: ТЕХНОЛОГІЇ ТА ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ : КОНКУРСНА РОБОТА
(2026) Солнцева О. А., Бальбуза О. М., Лістова В. О.
Конкурсна робота «Психологічна підтримка та збереження ментального здоров’я педагогів в умовах післядипломної освіти: технології та досвід впровадження», була представлена в конкурсі з номінації «Психологічна підтримка та збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу: новітні підходи та технології» ХVII Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2026». У конкурсній роботі «Психологічна підтримка та збереження ментального здоров’я педагогів в умовах післядипломної освіти: технології та досвід впровадження» висвітлено актуальну проблему збереження психічного благополуччя педагогічних працівників в умовах воєнних викликів і підвищеного психоемоційного навантаження. Робота обґрунтовує роль післядипломної освіти як важливого ресурсу психосоціальної підтримки та презентує комплексну модель психологічного супроводу педагогів, розроблену і впроваджену фахівцями КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради». Модель поєднує методичні, практичні, науково-методичні і проєктні компоненти та спрямована на розвиток стресостійкості, профілактику професійного вигорання і формування культури піклування про ментальне здоров’я. Узагальнений досвід її реалізації в Одеській області у 2023–2025 роках засвідчує ефективність системного підходу до психологічної підтримки педагогів в умовах сучасних викликів.
Документ
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ MOODLE У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2025) Лівінський Л. В.
Moodle поєднує значні можливості модернізації освітнього процесу з викликами технічного, педагогічного та соціально-психологічного характеру. Щоб реалізувати його потенціал заклади вищої освіти мають одночасно інвестувати в інфраструктуру, підвищувати кваліфікацію викладачів, розробляти методичні рекомендації щодо інтерактивного використання LMS і впроваджувати механізми підтримки академічної доброчесності.
Документ
ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДЕФІНІЦІЙ «ДІДЖИТАЛ» («ЦИФРОВИЙ»), «ЕЛЕКТРОННИЙ», «ОНЛАЙН» У КОНТЕКСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЄКТУ ЯК ПРОЦЕСУ І ПРОДУКТУ
(2025) Гриньова М. В.
Чітке розмежування понять «діджитал» / «цифровий», «електронний» та «онлайн» у контексті освітніх проєктів має не лише теоретичне, а й прикладне значення. Запропонований підхід до їх класифікації за моделлю «Продукт – Процес» забезпечує можливість системного опису та порівняння проєктів з урахуванням особливостей застосовуваних технологій, специфіки реалізації процесів та характеристик кінцевого продукту. Перспективним напрямком подальших досліджень вбачаємо розроблення рекомендацій, заснованих на результатах сучасних міжнародних студій, з метою вироблення єдиного підходу до опису та класифікації освітніх проєктів як діджитал / цифрових, електронних чи онлайн.
Документ
ЕРОЗІЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ШІ: РИЗИКИ В РОБОТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
(2025) Гончарова О. К.
У сучасному інформаційному суспільстві дедалі більшої актуальності набуває проблема збереження та розвитку критичного мислення. Поширення технологій штучного інтелекту, зокрема генеративних систем, відкриває нові можливості для освіти, проте водночас породжує ризики, пов’язані з так званою «ерозією критичного мислення». Для вчителів початкових класів, які виконують провідну роль у формуванні навчально-пізнавальної діяльності дітей, дана проблема має особливе значення. Від того, наскільки педагог самостійно зберігає та демонструє критичне мислення, залежить здатність учнів розвивати ці навички з раннього віку. Отже, питання ерозії критичного мислення в контексті використання штучного інтелекту потребує ґрунтовного наукового осмислення та вироблення практичних рекомендацій для освітньої галузі.
Документ
ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ПРОБЛЕМАТИКА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ
(2025) Гаран О. В.
Проблематика професійного розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів потребує комплексного підходу, який би враховував швидкість технологічних змін, надавав кваліфіковану підтримку у виборі якісних ресурсів, забезпечував баланс між основними професійними обов’язками та необхідністю постійного навчання, а також створював умови для поетапного та системного розвитку цифрової компетентності всіх категорій педагогічних працівників.
Документ
ТРУДНОЩІ ПРИЙНЯТТЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
(2025) Гаран І. В.
Психологічний спротив у керівників освітніх закладів щодо інтеграції ШІ пов’язаний із низкою бар’єрів, які можуть бути подолані лише за умови системного підходу до просвіти, практики і переосмислення функції управлінця у новому освітньому просторі. Досвід показує, що правильно організовані практичні семінари з методичним супроводом здатні кардинально змінити ставлення керівників до технологій штучного інтелекту та сформувати мотивацію до їх активного використання в управлінській діяльності.
Документ
НТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
(2025) Шерстньова І. В.
Інтегроване навчання є дієвим засобом розвитку критичного мислення учнів, вимагає продуманого планування та узгодження цілей уроку із реальними потребами учнів. Відтак результативність уроку історії актуалізується завдяки фокусу на розвиток здатності учнів критично мислити в процесі вирішення міждисциплінарних завдань, що потребує застосування навичок аналізу, порівняння, узагальнення особистих міркувань.
Документ
ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ ТРЕНІНГУ «КОМАНДНА ВЗАЄМОДІЯ» ЗІ СТАРШОКЛАСНИКАМИ
(2025) Торкіна К. М.
Командна взаємодія стає ключовою компетентністю XXI століття, оскільки її розвиток визначає якість спільної діяльності, сприяє формуванню лідерських якостей, підвищує рівень соціальної зрілості та впливає на психологічний комфорт у колективі. У цьому контексті ефективним інструментом виступає тренінгова форма роботи, що дозволяє поєднати теоретичні знання та практичний досвід. Для цього був розроблений тренінг «Командна взаємодія».
Документ
ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
(2025) Сухова О. В.
Метою дослідження є аналіз особливостей адаптації п’ятикласників до нових умов і розробка рекомендацій для ефективного проходження цього процесу.