Вас вітає Інституційний репозитарій
КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»
Електронний репозитарій – відкритий електронний архів, де накопичуються, зберігаються і підтримуються у належному стані документи наукового, освітнього та методичного призначення в електронній формі. Документи та інші дані зберігаються у вигляді файлів, доступних для постійного безкоштовного, повнотекстового їх перегляду через Інтернет. Електронний репозитарій є частиною загальної електронної колекції Науково-педагогічної бібліотеки.
- З усіх питань, будь ласка, звертатися в науково-педагогічну бібліотеку ОАНО: libraryoano110@ukr.net
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
ОСОБЛИВОСТІ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ВИХОВАТЕЛЕМ ЗДО ТА БАТЬКАМИ: ЕФЕКТИВНІ ПРАКТИКИ
(2025) Філімонюк А. С.
У статті розкрито сутність педагогіки партнерства як важливої складової модернізації дошкільної освіти в умовах трансформаційних змін, які відбуваються у сучасному українському суспільстві. Акцентовано увагу на зміні парадигми щодо освітньої взаємодії, що полягає у переході від авторитарної моделі до суб’єкт-суб’єктного типу між всіма учасниками освітнього процесу. Розглянуто важливість формування партнерських взаємодій між дитиною, педагогом та батьками, як умови ефективного розвитку особистості дитини дошкільного віку та формування позитивного мікроклімату у закладі дошкільної освіти. Визначено ключеві принципи педагогіки партнерства: рівноправність, довіра, взаємна відповідальність, повага, відкритість і співробітництво. Проаналізовано основні функції партнерської взаємодії, зокрема соціалізуючу, адаптаційну, виховну, розвивальну та інтеграційну. Розглянуто найбільш ефективні форми реалізації педагогічного партнерства: спільне планування освітнього процесу, батьківські клуби, родинні свята, тренінги для педагогів і батьків. Окрему увагу приділено механізмам реалізації педагогічного партнерства серед яких – формування комунікативної компетентності педагогів та створення інформаційно-просвітницьких ресурсів для батьків. Обґрунтовано позицію, щодо впровадження партнерської взаємодії, яка сприяє створенню позитивного освітнього середовища, розвитку соціальних та життєвих компетентностей дітей дошкільного віку, підвищенню професійної майстерності педагогів та активному залученню батьків до життя закладу дошкільної освіти. Надано методичні рекомендації педагогам щодо оптимізації педагогіки партнерства у ЗДО.
Документ
ЗМІЦНЕННЯ ЗУСИЛЬ ГРОМАД ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ
(2027) Тулба Т. І.
Стаття присвячена актуальним питанням захисту прав та інтересів дитини в сучасних територіальних громадах України. Сьогодні, у зв’язку з війною захист дітей є першочерговим завданням для держави та органів місцевого самоврядування.
Розглядаючи структурні служби на які покладено обов’язки захисту дитини слід зауважити, що їх працівникам необхідно володіти найсучаснішими та найефективнішими знаннями щодо реалізації прав дитини на життя та здоров’я, механізмами захисту дітей від фізичної небезпеки, від різних форм жорстокого поводження з дитиною: булінгу, насильства, експлуатації, вербування до протиправних дій у т. ч. до збройних угруповань, а також сприяти захисту дитини від психосоціального дистресу та уміти відновити благополуччя дитини, коли вона пережила непередбачені кризи.
Документ
ВЕКТОРИ СУПРОВОДУ ВЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТА «ЗАХИСТ УКРАЇНИ» ОДЕЩИНИ
(2025) Онищук С. О., Шатайло Н. В.
У статті розглянуто особливості супроводу педагогів, які викладають предмет «Захист України» в закладах загальної середньої освіти Одеської області. Зауважено щодо актуальних викликів безпеки в державі, що обумовило ініційоване Міністерством освіти і науки України оновлення змісту навчального предмета «Захист України», впровадження нової модельної програми та організацію викладання предмета в спеціалізованих осередках. Автори аналізують процес підготовки вчителів у межах реалізації інноваційного освітнього проєкту, що передбачає проходження курсів підвищення кваліфікації за чотирма блоками: загально-педагогічна підготовка; методична підготовка; фахова підготовка; діагностико-аналітичний блок. Виявлено, що дана структура навчання сприяє удосконаленню професійних компетентностей учителів, ефективному засвоєнню оновленого змісту, адаптації до нових освітніх умов і забезпеченню якісного викладання предмета. Окрему увагу приділено безперервному професійному розвитку педагогів шляхом залучення до очних форматів навчання та спрямованості на удосконалення практичних навичок, впровадження національно-патріотичного виховання учнів відповідно до потреб сучасного українського суспільства.
Документ
ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ДЛЯ ТВОРЧОСТІ ТА НАВЧАННЯ
(2025) Михайлова Л. М.
У статті розкрито питання щодо актуальності використання цифрових технології на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі. Проаналізовано ряд наукових досліджень з питань впровадження цифрових технологій в освітній процес, важливість і ефективність їх застосування, розробки методик використання, а головне їх вплив на якість освіти та розвиток здобувачів освіти. Вказано що, вчитель який викладає сучасний урок образотворчого мистецтва повинен володіти знаннями та вміннями користуватися сучасним художнім інструментарієм цифрових ресурсів, застосовувати інноваційні методики навчання для створення захоплюючого освітнього середовище, яке сприяє розвитку учнів і забезпечить їх успіх у майбутньому.
Проаналізовано цифрові ресурси та їх інструментарій: інтерактивні 3D-сцени; онлайн ресурси віртуальних подорожей та екскурсій; навчально-ігрові застосунки для створення нескладних мистецьких проєктів; додатки від Google – Google малюнки, Google Keep, Google Slides та віртуальні дошки, як виставковий простір для художніх робіт учнів. Особлива увага приділена додатку Google малюнки – багатофункціональному, простому та зручному у використанні додатку, який має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Наведені різні варіанти використання додатку для створення завдань, вправ, спільних проєктів з метою вивчення та закріплення матеріалу на уроках образотворчого мистецтва.
Документ
РОЛЬ МІЖНАРОДНОЇ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТАНОВЛЕННІ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ХАБУ: ДОСВІД КЗВО «ОДЕСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»
(2025) Задорожна Л. К., Ягоднікова В. В., Кузнєцова О. В., Левчишина О. М., Гриньова М. В.
У статті розглянуто прикладні аспекти становлення інноваційного освітнього хабу на базі КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» в умовах освітніх реформ, зумовлених переходом до гуманістично-демократичної парадигми освіти. Акцент зроблено на стратегічній ролі освітнього соціального партнерства в межах міжнародної проєктної діяльності як чинника створення відкритого, динамічного, мультифункціонального інноваційного освітнього середовища. Проаналізовано сучасні наукові підходи до трактування сутності хабів, їхніх функцій, класифікацій та принципів організації. Обґрунтовано, що інноваційні освітні хаби закладів вищої та післядипломної педагогічної освіти в контексті освітнього лідерства мають розглядатися як синергія фізичного та цифрового інноваційного простору, ресурсів для професійного нетворкінгу та практик освітньої, наукової й соціокультурної кооперації різних освітніх стейкхолдерів задля впровадження інноваційних рішень у реалізації різнорівневої освітньої політики. Окреслено зміст і результати міжнародних проєктів, до реалізації яких долучена академія, зокрема у сферах освіти дорослих, педагогічної освіти, демократичного врядування, лідерства, інклюзії, громадянської освіти та цифрової трансформації. Виокремлено ключові напрями, настанови та інституційні здобутки, що стали основою для створення структурно-функціональної моделі інноваційного освітнього хабу. Зауважено, що міжнародна проєктна діяльність виступає органічним елементом трансформації вищої та післядипломної педагогічної освіти, забезпечуючи трансфер інноваційних технологій формальної і неформальної освіти в системі неперервної педагогічної освіти, формування відкритого динамічного мультифункціонального простору освіти впродовж життя, супровід та методичну підтримку сталого зростання професійних спільнот освітян в умовах освітніх змін, розвиток соціального партнерства й мережевої взаємодії стейкхолдерів в освітній інноваційній екосистемі. Зроблено висновок, що інноваційний освітній хаб є ефективним інструментом реалізації регіональної та державної освітньої політики в галузі неперервної педагогічної освіти, а також її інтеграції в міжнародний освітній, науковий та соціокультурний простір освіти впродовж життя.
Документ
ГОЛОСИ ВІЙНИ В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ: МІЖКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР КОМУНІКАЦІЇ
(2026) Саєнко Л.
Стаття присвячена сучасній літературі війни та особливостям прози, поезї російсько-української'війни як засіб міжкуль турної комунікації.
Документ
КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ОДЕСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТА ОДЕСЬКА «ПРОСВІТА»: АНАТОЛІЙ МИСЕЧКО
(2026) Саєнко Л.
У статті висвітлено про шляхи відновлення одеської «Просвіти» наприкінці ХХ ст. У даному разі мова йде про особливий випадок – про Анатолія Мисечка, який виконував знакову місію – був дослідником одеської «Просвіти» початку ХХ ст.
Документ
Педагогічна наука і освіта у сучасному вимірі: проблеми та перспективи розвитку
(2026)
У збірнику презентовано матеріали, статті, доповіді, тези учасників VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Педагогічна наука і освіта у сучасному вимірі: проблеми та перспективи розвитку», що розкривають актуальні проблеми сучасної педагогічної науки і практики; відображають інноваційні підходи та стратегічні завдання освіти і педагогічної науки в умовах воєнного стану; досліджують виклики, що постають перед педагогами та менеджерами освіти в реаліях сьогодення. Видання актуальне для керівників закладів освіти, науково-педагогічних, педагогічних працівників, шкільних психологічних служб, здобувачів вищої освіти і всіх, хто цікавиться проблемами педагогіки і освіти/
Документ
Початкова школа: практики, ідеї, рішення : електронний дайджест
(2026)
У новому випуску журналу «Початкова школа: практики, ідеї, рішення» акцент зроблено на темах, які мають суттєву практичну користь для повсякденної роботи. Серед ключових напрямів – сучасні підходи до планування та організації освітнього процесу, розвиток основних компетентностей учнів початкових класів, створення безпечного, мотивуючого та сприятливого для розвитку освітнього середовища. Окрім того, розглядаються питання використання штучного інтелекту для підготовки навчальних матеріалів, інтерактивні методики, формувальне оцінювання, гнучке планування, а також розвиток читацької, математичної та громадянської компетентностей молодших школярів.
Окрему увагу в цьому випуску приділено підтримці молодих педагогів, які лише починають професійний шлях у початковій школі. У часи постійних змін і невизначеності професійна спільнота, практичні рекомендації та відчуття залученості до спільної справи набувають особливої ваги.
Документ
«Учитель року-2025»: кроки до успіху
(2025) Чебаненко Н. О.
У статті проаналізовано проведення обласного етапу конкурсу «Учитель року - 2025» у номінації «Технології/Трудове навчання» (12 учасників). Описано п’ять онлайн-випробувань («Тестування», «Методичний практикум», «Дорожня карта творчого проекту», «Урок», «Майстерка»), спрямованих на оцінку професійної підготовки. Результати засвідчили високий рівень володіння цифровими інструментами, але виявили системні проблеми у предметно-методичній компетентності та переважання знаннєвої освітньої парадигми. Окремо висвітлено суттєві обмеження онлайн-формату для практичної складової трудового навчання. Визначено переможців та окреслено ключові напрями професійного розвитку педагогів відповідно до вимог Нової української школи.
Документ
Формування особистісної компетентності дітей дошкільного віку: педагогічні орієнтири для вихователів
(2025) Філімонюк А. С.
У статті розкрито проблему формування особистісної компетентності дітей дошкільного віку в умовах сучасних соціокультурних трансформацій та модернізації змісту дошкільної освіти в Україні. Зазначено, що розвиток особистості дитини розпочинається з перших днів життя в родині та триває протягом усього дошкільного дитинства, яке характеризується сформованими ознаками дошкільної зрілості (елементами світогляду, умінням регулювати поведінку та певним рівнем особистісної компетентності). Встановлено, що фундаментом цього процесу є створення атмосфери довіри у сім’ї та закладі дошкільної освіти, яка ґрунтується на емоційно насиченому спілкуванні, позитивних емоціях і взаємоповазі. Сутність особистісної компетентності трактується відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та включає ціннісне ставлення до себе, оточення і світу, розвитку емоційно-вольової та інтелектуальної сфер. Проаналізовано феномен дитинства як соціокультурне явище, яке змінюється під впливом індустріалізації, комп’ютеризації та глобалізаційних процесів. Розкрито значення провідної діяльності дітей дошкільного віку - сюжетно-рольової гри, що сприяє засвоєнню соціальних ролей, норм і правил, формуванню довільної поведінки та розвитку самосвідомості. Акцентовано увагу на самооцінці, самосвідомості та самоідентифікації як важливих новоутвореннь дошкільного віку, а також від стилю виховання в родині та педагогічних оцінок. Запропоновано педагогічні орієнтири, які націлюють вихователів на формування у дітей навичок самостійності, відповідальності, здатності до вибору, адекватної самооцінки та ціннісного ставлення до світу, що є підґрунтям гармонійного особистісного зростання дитини.
Документ
Формуваннямистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку засобами художньо-продуктивної діяльності та тілесної перкусії
(2026) Сараєва І. В., Склярова В. В.
У статті розглядається проблема формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку як важливого чинника їхнього цілісного розвитку та успішної соціалізації. Визначено, що художньо-продуктивна діяльність є провідним засобом реалізації творчого потенціалу дитини, оскільки забезпечує інтеграцію сенсорного, інтелектуального та емоційно-ціннісного досвіду. Особлива увага приділяється тілесній перкусії як інноваційній педагогічній технології, що поєднує елементи музично-ритмічного виховання з національно-культурними традиціями, зокрема українським фольклором. Здійснено аналіз педагогічних умов, які сприяють ефективному розвитку музично-ритмічних здібностей та креативності дітей дошкільного віку у процесі використання комплексних мистецьких практик. Наголошено, що поєднання художньо-продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації, конструювання) з тілесною перкусією формує у дітей навички імпровізації, здатність до самовираження та гармонійної взаємодії з оточенням. Такий підхід дозволяє підвищити рівень естетичного виховання, розвинути художньо-образне мислення, стимулювати емоційні відгук на мистецькі твори та фольклорні зразки. Залучення українського народного мистецтва виступає чинником збереження культурної спадщини та формування національної ідентичності дітей дошкільного віку. Обґрунтовано необхідність системного впровадження інноваційних методів у практику закладів дошкільної освіти, спрямованих на інтеграцію різних видів мистецької діяльності. Наголошено на ролі педагога як фасилітатора творчого процесу, здатного забезпечити партнерську взаємодію з дітьми й батьками, створити сприятливі умови для креативної самореалізації дітей дошкільного віку. Перспективними визначено напрями подальших досліджень, які пов’язані із розробленням методичних рекомендацій для використання тілесної перкусії та українського фольклору як засобів формування мистецько-творчої компетентності у дітей дошкільного віку.
Документ
Формування здоров'язбережувальної компетентності в закладах освітив умовах НУШ
(2025) Красножон Н. В.
Єдиним способом збереження системи освіти в умовах воєнного тану, основу якої становить здоров’язбережувальна компетентність, стресостійкість. За такого підходу пріоритети державної політики дедалі більше мають бути пов’язані з формуванням здоров’язбережувальна компетентності, а збільшення бюджетних коштів на створення ефективних і бехпечних в закладах загальної середньої освіти розглядатиметься як необхідна умова державного розвитку.
Формування здоров’язбережувальної компетентності передбачає комплексний вплив на різні рівні освіти в закладах загальної середньої освіти. Якість особистості виступатиме й визначатиме складники, що мають вирішальну роль для формування в учнів знань і умінь необхідних для проживання в зовнішньому середовищу.
Найчастіше дослідники у структурі цієї компетентності виділяють ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-психологічний компоненти, а також в окремих випадках - комунікативний, рефлексивний, емоційно-вольовий. Ми окреслюємо компоненти здоров’язбережувальної компетентності: когнітивний, рефлексивний, ціннісно-мотиваційний, гносеологічний, діяльнісний, комунікативний.
Основними причинами навчальних втрат періоду пандемії COVID-19 дослідниками Інституту педагогіки НАПН України визначено недосконалість інфраструктури дистанційного навчання, відсутність/недостатній рівень володіння учнями цифровими навичками, недостатню сформованість в учнів уміння вчитися, не відпрацьованість формату зворотному зв’язку з педагогом, недостатню підготовленість учителів до використання засобів та інструментів дистанційного навчання та низький рівень володіння ними цифровою компетентністю, а в батьків - до підтримки навчання дітей у нових освітніх реаліях (Топузов, Головко, Локшина, 2023)
Документ
CAS та AI як дидактико-методичний ресурс фахової підготовки та професійного розвитку вчителів математики
(2026) Мітельман І., Папач О.
У публікації обрунтовується ефективність agile-стратегій моделювання сценаріїв навчання та післядипломної освіти вчителів математики у вимірі синергії предметно-методичної й інформаційно-цифрової компетентності на основі штучного інтелекту та комп’ютерної алгебри й екосистем CAS+AI.
Документ
Конкурс «Учитель року-2025»: на шляху педагогічного зростання та подолання викликів
(2025-03) Кононенко Л.М., Немерцалов В.В.
У статті проаналізовано проведення першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2025» у номінації «Хімія» серед вчителів Одеської області. Участь у конкурсі взяли 12 вчителів хімії із 7 територіальних громад. Описано двохетапний формат першого туру, що включав п’ять випробувань: «Тестування», «Дослідження», «Практична робота» (онлайн), а також «Хімічний експеримент» та «Урок» (офлайн). Наведено приклади завдань з випробування «Тестування» та «Практична робота» , а також теми уроків для випробування «Урок». Проаналізовано результати випробувань, які виявили високий рівень цифрової компетентності конкурсантів, але засвідчили проблеми з предметно-методичною компетентністю та володінням методикою і технікою хімічного експерименту. Наведено імена переможців першого туру конкурсу.
Документ
Практичні аспекти використання інтерактивної дошки GYNZY у роботі вчителів початкових класів
(2025-03) Гончарова О. К., Баландіна І. В.
У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти використання інтерактивної дошки Gynzy у професійній діяльності вчителя початкових класів. В умовах активної цифровізації освіти, впровадження Концепції Нової української школи та зростаючих вимог до якості освітніх послуг інтеграція цифрових технологій в освітній процес стає одним із ключових напрямів підвищення якості освіти, мотиваційної насиченості уроків та розвитку компетентностей учнів. Особлива увага приділяється розвитку цифрової компетентності педагогів, формуванню їх методичної та психологічної готовності до організації інтерактивного навчання, створенню умов для активної пізнавальної, дослідницької та соціально взаємодіючої діяльності учнів, а також підтримки індивідуального розвитку кожної дитини.
Автори здійснюють всебічний аналіз сучасних наукових підходів до застосування інтерактивних технологій у початковій освіті, враховуючи як закордонні, так і українські дослідження, та обґрунтовує педагогічний потенціал цифрових платформ для формування компетентнісного та діяльнісного підходів у навчанні. У статті підкреслюється, що інтерактивна дошка Gynzy сприяє активізації освітньої діяльності, стимулює розвиток критичного мислення, творчих здібностей, комунікативних умінь та навичок співпраці молодших школярів, що відповідає сучасним вимогам до особистісно орієнтованого навчання.
Практичне значення дослідження полягає у системному висвітленні можливостей застосування інтерактивних технологій у роботі вчителя початкової школи та наданні методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності педагогічної діяльності в умовах сучасного освітнього середовища. Крім того, у статті розглядаються перспективи розвитку цифрових компетентностей учнів через інтеграцію інтерактивних інструментів у різні предметні галузі, що дозволяє формувати навички самостійного пошуку інформації, аналізу та презентації результатів навчальної діяльності.
Документ
Наша школа: науково-практичні студії
(2025)
Науково-практичний журнал КЗВО "Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради"
Документ
Методичні рекомендації щодо оформлення бібліографічного опису в списку використаних джерел згідно ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»
(2025)
Методичні рекомендації створені з метою надання допомоги в оформленні посилань у наукових роботах відповідно до стандарту ДСТУ 8302:2015. Вони призначені для тих, хто формує списки бібліографічних посилань або готує власні наукові матеріали для подання до видавництв чи редакцій наукових періодичних видань. Рекомендації містять інформацію про методику складання списку використаної літератури та приклади правильного оформлення бібліографічних описів джерел інформації відповідно до вимог чинного стандарту. Ці матеріали орієнтовані на науковців, викладачів, науково-педагогічних працівників, аспірантів, здобувачів вищої освіти, працівників бібліотек, а також інших користувачів, які потребують подібної інформації.
Документ
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ: ТЕХНОЛОГІЇ ТА ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ : КОНКУРСНА РОБОТА
(2026) Солнцева О. А., Бальбуза О. М., Лістова В. О.
Конкурсна робота «Психологічна підтримка та збереження ментального здоров’я педагогів в умовах післядипломної освіти: технології та досвід впровадження», була представлена в конкурсі з номінації «Психологічна підтримка та збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу: новітні підходи та технології» ХVII Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2026». У конкурсній роботі «Психологічна підтримка та збереження ментального здоров’я педагогів в умовах післядипломної освіти: технології та досвід впровадження» висвітлено актуальну проблему збереження психічного благополуччя педагогічних працівників в умовах воєнних викликів і підвищеного психоемоційного навантаження. Робота обґрунтовує роль післядипломної освіти як важливого ресурсу психосоціальної підтримки та презентує комплексну модель психологічного супроводу педагогів, розроблену і впроваджену фахівцями КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради». Модель поєднує методичні, практичні, науково-методичні і проєктні компоненти та спрямована на розвиток стресостійкості, профілактику професійного вигорання і формування культури піклування про ментальне здоров’я. Узагальнений досвід її реалізації в Одеській області у 2023–2025 роках засвідчує ефективність системного підходу до психологічної підтримки педагогів в умовах сучасних викликів.