Наукові статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 245
  • Документ
    ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ MOODLE У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
    (2025) Лівінський Л. В.
    Moodle поєднує значні можливості модернізації освітнього процесу з викликами технічного, педагогічного та соціально-психологічного характеру. Щоб реалізувати його потенціал заклади вищої освіти мають одночасно інвестувати в інфраструктуру, підвищувати кваліфікацію викладачів, розробляти методичні рекомендації щодо інтерактивного використання LMS і впроваджувати механізми підтримки академічної доброчесності.
  • Документ
    ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДЕФІНІЦІЙ «ДІДЖИТАЛ» («ЦИФРОВИЙ»), «ЕЛЕКТРОННИЙ», «ОНЛАЙН» У КОНТЕКСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЄКТУ ЯК ПРОЦЕСУ І ПРОДУКТУ
    (2025) Гриньова М. В.
    Чітке розмежування понять «діджитал» / «цифровий», «електронний» та «онлайн» у контексті освітніх проєктів має не лише теоретичне, а й прикладне значення. Запропонований підхід до їх класифікації за моделлю «Продукт – Процес» забезпечує можливість системного опису та порівняння проєктів з урахуванням особливостей застосовуваних технологій, специфіки реалізації процесів та характеристик кінцевого продукту. Перспективним напрямком подальших досліджень вбачаємо розроблення рекомендацій, заснованих на результатах сучасних міжнародних студій, з метою вироблення єдиного підходу до опису та класифікації освітніх проєктів як діджитал / цифрових, електронних чи онлайн.
  • Документ
    ЕРОЗІЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ШІ: РИЗИКИ В РОБОТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
    (2025) Гончарова О. К.
    У сучасному інформаційному суспільстві дедалі більшої актуальності набуває проблема збереження та розвитку критичного мислення. Поширення технологій штучного інтелекту, зокрема генеративних систем, відкриває нові можливості для освіти, проте водночас породжує ризики, пов’язані з так званою «ерозією критичного мислення». Для вчителів початкових класів, які виконують провідну роль у формуванні навчально-пізнавальної діяльності дітей, дана проблема має особливе значення. Від того, наскільки педагог самостійно зберігає та демонструє критичне мислення, залежить здатність учнів розвивати ці навички з раннього віку. Отже, питання ерозії критичного мислення в контексті використання штучного інтелекту потребує ґрунтовного наукового осмислення та вироблення практичних рекомендацій для освітньої галузі.
  • Документ
    ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ПРОБЛЕМАТИКА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ
    (2025) Гаран О. В.
    Проблематика професійного розвитку інформаційно-цифрової компетентності вчителів потребує комплексного підходу, який би враховував швидкість технологічних змін, надавав кваліфіковану підтримку у виборі якісних ресурсів, забезпечував баланс між основними професійними обов’язками та необхідністю постійного навчання, а також створював умови для поетапного та системного розвитку цифрової компетентності всіх категорій педагогічних працівників.
  • Документ
    ТРУДНОЩІ ПРИЙНЯТТЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
    (2025) Гаран І. В.
    Психологічний спротив у керівників освітніх закладів щодо інтеграції ШІ пов’язаний із низкою бар’єрів, які можуть бути подолані лише за умови системного підходу до просвіти, практики і переосмислення функції управлінця у новому освітньому просторі. Досвід показує, що правильно організовані практичні семінари з методичним супроводом здатні кардинально змінити ставлення керівників до технологій штучного інтелекту та сформувати мотивацію до їх активного використання в управлінській діяльності.