Наукові статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 269
  • Документ
    СПРИЯННЯ ЗДОРОВ'Ю І БЛАГОПОЛУЧЧЮ ПЕДАГОГІВ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
    (2026) Задорожна Л. К.
    У статті розглядається пріоритетні напрямки в управлінні закладом освіти та про забезпечення умов для збереження та зміцнення здоров’я та благополуччя усіх працівників, зокрема, педагогічних кадрів. Здійснення управлінської діяльності у закладі освіти, орієнтованої на сприяння здоров’ю та благополуччю педагогів, передбачає цілеспрямоване культивування цінностей здоров’я і добробуту, здорового способу життя, збереження і відновлення ресурсів, ціннісного ставлення до власного тіла і душевного стану, емоційної рівноваги, соціальної і духовної гармонії. В межах проєкту заклади загальної середньої освіти презентували створені стратегії well-being до 2027 року. На даний час керівники та колективи цих закладів починають втілювати розроблені стратегії, користуючись експертною підтримкою чеських консультантів та фахівців КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради». Довгострокова реалізація проєкту є перспективною для подальшого вивчення питання ефективності сприяння здоров’ю і благополуччю педагогів за умов втілення стратегії well-being у закладі освіти на засадах об’єднання особистісних, організаційних, культуральних аспектів.
  • Документ
    «УЧИТЕЛЬ РОКУ-2025»: КРОКИ ДО УСПІХУ
    (2025) Чебаненко Н. О., Бухтій О. В.
    У статті проаналізовано проведення обласного етапу конкурсу «Учитель року - 2025» у номінації «Технології/Трудове навчання» (12 учасників). Описано п’ять онлайн-випробувань («Тестування», «Методичний практикум», «Дорожня карта творчого проекту», «Урок», «Майстерка»), спрямованих на оцінку професійної підготовки. Результати засвідчили високий рівень володіння цифровими інструментами, але виявили системні проблеми у предметно-методичній компетентності та переважання знаннєвої освітньої парадигми. Окремо висвітлено суттєві обмеження онлайн-формату для практичної складової трудового навчання. Визначено переможців та окреслено ключові напрями професійного розвитку педагогів відповідно до вимог Нової української школи.
  • Документ
    ФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ТІЛЕСНОЇ ПЕРКУСІЇ
    (2025) Сараєва І. В., Склярова В. В.
    У статті розглядається проблема формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку як важливого чинника їхнього цілісного розвитку та успішної соціалізації. Визначено, що художньо-продуктивна діяльність є провідним засобом реалізації творчого потенціалу дитини, оскільки забезпечує інтеграцію сенсорного, інтелектуального та емоційно-ціннісного досвіду. Особлива увага приділяється тілесній перкусії як інноваційній педагогічній технології, що поєднує елементи музично-ритмічного виховання з національно-культурними традиціями, зокрема українським фольклором. Здійснено аналіз педагогічних умов, які сприяють ефективному розвитку музично-ритмічних здібностей та креативності дітей дошкільного віку у процесі використання комплексних мистецьких практик. Наголошено, що поєднання художньо-продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації, конструювання) з тілесною перкусією формує у дітей навички імпровізації, здатність до самовираження та гармонійної взаємодії з оточенням. Такий підхід дозволяє підвищити рівень естетичного виховання, розвинути художньо-образне мислення, стимулювати емоційні відгук на мистецькі твори та фольклорні зразки. Залучення українського народного мистецтва виступає чинником збереження культурної спадщини та формування національної ідентичності дітей дошкільного віку. Обґрунтовано необхідність системного впровадження інноваційних методів у практику закладів дошкільної освіти, спрямованих на інтеграцію різних видів мистецької діяльності. Наголошено на ролі педагога як фасилітатора творчого процесу, здатного забезпечити партнерську взаємодію з дітьми й батьками, створити сприятливі умови для креативної самореалізації дітей дошкільного віку. Перспективними визначено напрями подальших досліджень, які пов’язані із розробленням методичних рекомендацій для використання тілесної перкусії та українського фольклору як засобів формування мистецько-творчої компетентності у дітей дошкільного віку.
  • Документ
    ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ В УМОВАХ НУШ
    (2025) Красножон Н. В.
    Єдиним способом збереження системи освіти в умовах воєнного тану, основу якої становить здоров’язбережувальна компетентність, стресостійкість. За такого підходу пріоритети державної політики дедалі більше мають бути пов’язані з формуванням здоров’язбережувальна компетентності, а збільшення бюджетних коштів на створення ефективних і бехпечних в закладах загальної середньої освіти розглядатиметься як необхідна умова державного розвитку. Формування здоров’язбережувальної компетентності передбачає комплексний вплив на різні рівні освіти в закладах загальної середньої освіти. Якість особистості виступатиме й визначатиме складники, що мають вирішальну роль для формування в учнів знань і умінь необхідних для проживання в зовнішньому середовищу. Найчастіше дослідники у структурі цієї компетентності виділяють ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-психологічний компоненти, а також в окремих випадках - комунікативний, рефлексивний, емоційно-вольовий. Ми окреслюємо компоненти здоров’язбережувальної компетентності: когнітивний, рефлексивний, ціннісно-мотиваційний, гносеологічний, діяльнісний, комунікативний. Основними причинами навчальних втрат періоду пандемії COVID-19 дослідниками Інституту педагогіки НАПН України визначено недосконалість інфраструктури дистанційного навчання, відсутність/недостатній рівень володіння учнями цифровими навичками, недостатню сформованість в учнів уміння вчитися, не відпрацьованість формату зворотному зв’язку з педагогом, недостатню підготовленість учителів до використання засобів та інструментів дистанційного навчання та низький рівень володіння ними цифровою компетентністю, а в батьків - до підтримки навчання дітей у нових освітніх реаліях (Топузов, Головко, Локшина, 2023)
  • Документ
    КОНКУРС «УЧИТЕЛЬ РОКУ-2025»: НА ШЛЯХУ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ВИКЛИКІВ
    (2025) Кононенко Л. М., Немерцалов В. В.
    У статті проаналізовано проведення першого туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2025» у номінації «Хімія» серед вчителів Одеської області. Участь у конкурсі взяли 12 вчителів хімії із 7 територіальних громад. Описано двохетапний формат першого туру, що включав п’ять випробувань: «Тестування», «Дослідження», «Практична робота» (онлайн), а також «Хімічний експеримент» та «Урок» (офлайн). Наведено приклади завдань з випробування «Тестування» та «Практична робота» , а також теми уроків для випробування «Урок». Проаналізовано результати випробувань, які виявили високий рівень цифрової компетентності конкурсантів, але засвідчили проблеми з предметно-методичною компетентністю та володінням методикою і технікою хімічного експерименту. Наведено імена переможців першого туру конкурсу.