Переглянути
Нові надходження
Зараз показуємо 1 - 5 з 270
- ДокументДеякі типи олімпіадних нерівностей у контексті аналізу функцій кількох змінних: дидактичний вимір генералізації знань(Видавничий дім «Гельветика», 2026) Мітельман І. М.У статті продовжуються дослідження модернізації дидактичних ресурсів для навчання обдарованих учнів та поглибленого вивчення математики у профільній школі в умовах зростання складності завдань інтелектуальних змагань вищого рівня. Показано, що цілісність математичної підготовки та формування здатності школярів переносити засвоєні методи на нові евристичні ситуації ґрунтується на дидактико-методичній технології генералізації знань, поєднаній з освітніми agile-стратегіями. Основну увагу приділено методиці доведення нерівностей як одному з найдинамічніших напрямів сучасної олімпіадної підготовки. Автор аналізує синтез алгебраїчних і функціональних підходів у контексті застосування, насамперед, апарату математичного аналізу – диференціального числення функцій кількох змінних, методу умовних множників Лагранжа та -методу. Визначено ефективність створення компактних навчальних систем «теорія–задачі» для інтеграції класичних олімпіадних прийомів із теоретичними концепціями вищої математики, не представленими в програмі старшої школи. Важливим методичним інструментом виступає підбір задач для порівняння різних способів розв’язування та мотивації учнів опановувати принципово нові для них математичні ідеї. Запропоновані дидактико-методичні кейси мають кластерну архітектуру, яка сприяє удосконаленню змісту підвищення кваліфікації вчителів математики, синхронізації компетентностей учнів, педагогів та студентів-математиків педагогічних університетів. Підкреслено методологічне значення Onto-Semiotic Approach та Extended Theory of Connections для пояснення й класифікації математичних зв’язків, практико-процесуальних аспектів, породжених олімпіадними задачами та потребами в теоретичних узагальненнях. Доведено, що навчання обдарованих школярів вимагає збалансованого поєднання інтуїтивно-наочного рівня засвоєння нових понять і спеціальних методів із використанням комп’ютерних засобів моделювання та візуалізації. Результати дослідження спрямовані на створення передумов якісної конвергенції шкільної та вищої математичної освіти, випереджального розвитку талановитих учнів і підвищення професійної майстерності вчителів математики. In this article, research on the modernization of didactic resources for teaching gifted students and for the advanced study of mathematics in specialized schools is continued, under the conditions of increasing complexity of tasks in high-level intellectual competitions. It is shown that the integrity of mathematical training and the development of students’ ability to transfer acquired methods to new heuristic situations is based on the didactic-methodological technology of knowledge generalization, combined with agile learning strategies. Particular attention is paid to the methodology of proving inequalities as one of the most dynamic areas of modern Olympiad preparation. The author analyzes the synthesis of algebraic and functional approaches in the context of applying, above all, the apparatus of multivariable calculus, the Lagrange multipliers method, and the -method. The effectiveness of creating compact learning systems «theory–problems» for integrating classical Olympiad techniques with theoretical concepts of higher mathematics, not represented in the high school curriculum, is determined. An important methodological tool is the selection of problems for comparing different solution methods and motivating students to master fundamentally new mathematical ideas. The proposed didactic-methodological cases have a cluster architecture that contributes to improving the content of teacher professional development, synchronizing the competencies of students, teachers, and mathematics students of pedagogical universities. The methodological significance of the Onto-Semiotic Approach and the Extended Theory of Connections is emphasized for explaining and classifying mathematical relations and practice-processual aspects generated by Olympiad problems and the need for theoretical generalizations. It is proved that teaching gifted students requires a balanced combination of intuitive-visual acquisition of new concepts and specialized methods with the use of computer-based modeling and visualization tools. The results of the study are aimed at creating prerequisites for qualitative convergence of school and higher mathematics education, the advanced development of talented students, and the enhancement of teachers’ proficiency.
- ДокументСПРИЯННЯ ЗДОРОВ'Ю І БЛАГОПОЛУЧЧЮ ПЕДАГОГІВ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ(2026) Задорожна Л. К.У статті розглядається пріоритетні напрямки в управлінні закладом освіти та про забезпечення умов для збереження та зміцнення здоров’я та благополуччя усіх працівників, зокрема, педагогічних кадрів. Здійснення управлінської діяльності у закладі освіти, орієнтованої на сприяння здоров’ю та благополуччю педагогів, передбачає цілеспрямоване культивування цінностей здоров’я і добробуту, здорового способу життя, збереження і відновлення ресурсів, ціннісного ставлення до власного тіла і душевного стану, емоційної рівноваги, соціальної і духовної гармонії. В межах проєкту заклади загальної середньої освіти презентували створені стратегії well-being до 2027 року. На даний час керівники та колективи цих закладів починають втілювати розроблені стратегії, користуючись експертною підтримкою чеських консультантів та фахівців КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради». Довгострокова реалізація проєкту є перспективною для подальшого вивчення питання ефективності сприяння здоров’ю і благополуччю педагогів за умов втілення стратегії well-being у закладі освіти на засадах об’єднання особистісних, організаційних, культуральних аспектів.
- Документ«УЧИТЕЛЬ РОКУ-2025»: КРОКИ ДО УСПІХУ(2025) Чебаненко Н. О., Бухтій О. В.У статті проаналізовано проведення обласного етапу конкурсу «Учитель року - 2025» у номінації «Технології/Трудове навчання» (12 учасників). Описано п’ять онлайн-випробувань («Тестування», «Методичний практикум», «Дорожня карта творчого проекту», «Урок», «Майстерка»), спрямованих на оцінку професійної підготовки. Результати засвідчили високий рівень володіння цифровими інструментами, але виявили системні проблеми у предметно-методичній компетентності та переважання знаннєвої освітньої парадигми. Окремо висвітлено суттєві обмеження онлайн-формату для практичної складової трудового навчання. Визначено переможців та окреслено ключові напрями професійного розвитку педагогів відповідно до вимог Нової української школи.
- ДокументФОРМУВАННЯ МИСТЕЦЬКО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ТІЛЕСНОЇ ПЕРКУСІЇ(2025) Сараєва І. В., Склярова В. В.У статті розглядається проблема формування мистецько-творчої компетентності дітей дошкільного віку як важливого чинника їхнього цілісного розвитку та успішної соціалізації. Визначено, що художньо-продуктивна діяльність є провідним засобом реалізації творчого потенціалу дитини, оскільки забезпечує інтеграцію сенсорного, інтелектуального та емоційно-ціннісного досвіду. Особлива увага приділяється тілесній перкусії як інноваційній педагогічній технології, що поєднує елементи музично-ритмічного виховання з національно-культурними традиціями, зокрема українським фольклором. Здійснено аналіз педагогічних умов, які сприяють ефективному розвитку музично-ритмічних здібностей та креативності дітей дошкільного віку у процесі використання комплексних мистецьких практик. Наголошено, що поєднання художньо-продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації, конструювання) з тілесною перкусією формує у дітей навички імпровізації, здатність до самовираження та гармонійної взаємодії з оточенням. Такий підхід дозволяє підвищити рівень естетичного виховання, розвинути художньо-образне мислення, стимулювати емоційні відгук на мистецькі твори та фольклорні зразки. Залучення українського народного мистецтва виступає чинником збереження культурної спадщини та формування національної ідентичності дітей дошкільного віку. Обґрунтовано необхідність системного впровадження інноваційних методів у практику закладів дошкільної освіти, спрямованих на інтеграцію різних видів мистецької діяльності. Наголошено на ролі педагога як фасилітатора творчого процесу, здатного забезпечити партнерську взаємодію з дітьми й батьками, створити сприятливі умови для креативної самореалізації дітей дошкільного віку. Перспективними визначено напрями подальших досліджень, які пов’язані із розробленням методичних рекомендацій для використання тілесної перкусії та українського фольклору як засобів формування мистецько-творчої компетентності у дітей дошкільного віку.
- ДокументФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ В УМОВАХ НУШ(2025) Красножон Н. В.Єдиним способом збереження системи освіти в умовах воєнного тану, основу якої становить здоров’язбережувальна компетентність, стресостійкість. За такого підходу пріоритети державної політики дедалі більше мають бути пов’язані з формуванням здоров’язбережувальна компетентності, а збільшення бюджетних коштів на створення ефективних і бехпечних в закладах загальної середньої освіти розглядатиметься як необхідна умова державного розвитку. Формування здоров’язбережувальної компетентності передбачає комплексний вплив на різні рівні освіти в закладах загальної середньої освіти. Якість особистості виступатиме й визначатиме складники, що мають вирішальну роль для формування в учнів знань і умінь необхідних для проживання в зовнішньому середовищу. Найчастіше дослідники у структурі цієї компетентності виділяють ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-психологічний компоненти, а також в окремих випадках - комунікативний, рефлексивний, емоційно-вольовий. Ми окреслюємо компоненти здоров’язбережувальної компетентності: когнітивний, рефлексивний, ціннісно-мотиваційний, гносеологічний, діяльнісний, комунікативний. Основними причинами навчальних втрат періоду пандемії COVID-19 дослідниками Інституту педагогіки НАПН України визначено недосконалість інфраструктури дистанційного навчання, відсутність/недостатній рівень володіння учнями цифровими навичками, недостатню сформованість в учнів уміння вчитися, не відпрацьованість формату зворотному зв’язку з педагогом, недостатню підготовленість учителів до використання засобів та інструментів дистанційного навчання та низький рівень володіння ними цифровою компетентністю, а в батьків - до підтримки навчання дітей у нових освітніх реаліях (Топузов, Головко, Локшина, 2023)