Перегляд за Автор "Задорожна Л. К."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументБАГАТОМОВНІСТЬ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ МОДЕРНІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ(2020) Задорожна Л. К.У статті досліджується багатомовність освіти як галузь, що активно розвивається, в її основі теорія, що багатомовність особи виникає в процесі розширення мовного досвіду людини, починаючи від рідної мови, яка використовується здебільшого в сім’ї, до опанування мов інших народів, виучуваних в школі чи безпосередньо в мовному оточенні. Аналіз регіональної специфіки діяльності та регіональних відмінностей в системі освіти Одеської області свідчить, що близькість кордону на півдні області та наявність у неї прабатьківщини для болгар, молдован, гагаузів, визначає відмінності багатонаціональних закладів освіти від україномовних на півночі. Така особливість регіону вимагає різних підходів до формування міжкультурної освіти та запровадження багатомовного навчання.
- ДокументВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ ПРОЄКТІВ НА РОЗВИТОК ОСВІТИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ(2024) Задорожна Л. К.Міжнародні проєкти впродовж багатьох років є потужним чинником розвитку освіти в Одеському регіоні. Цей вплив здійснюється на різних рівнях: ціннісному, змістовому, методичному, інструментально-технологічному, організаційному, технічному, фінансовому, інформаційному. Інтегральний ефект впровадження міжнародних проєктів позначається, передусім, у розвитку людського капіталу Одеського регіону, зокрема, у однієї з найбільш вагомих його складових – якість професіоналізму педагогічних кадрів.
- ДокументНАУКОВЕ ТОВАРИСТВО СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ ТА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ КЗВО «ОДЕСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»: ПРОАКТИВНО-ПАРТИСИПАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2024) Задорожна Л. К.У статті розкривається проблема проактивно-партисипативного підходу до організації діяльності наукових товариств здобувачів вищої освіти та молодих вчених, що функціонують у закладах вищої освіти України. Сфокусовано увагу на важливості впровадження цього підходу для формування й розвитку демократичної академічної культури, інтеграції здобувачів вищої освіти у глобальне освітньо-наукове середовище та їхньої підготовки до професійної діяльності в умовах глобалізації та євроінтеграції. Зауважено, що проактивно-партисипативний підхід, ключові характеристики якого співпраця, командне лідерство та розподільна відповідальність, є стратегією організації діяльності наукових товариств, яка поєднує ініціативність та активну участь в ухваленні рішень і реалізації спільних дій, тим самим сприяючи підвищенню ефективності освітньо-наукової діяльності. Схарактеризовано особливості впровадження цього підходу на прикладі діяльності Наукового товариства студентів, аспірантів і молодих вчених Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради». Представлено окремі успішні практики, які унаочнюють позитивний ефект синергії внутрішніх та зовнішніх партнерств Наукового товариства на реалізацію проактивно-партисипативного підходу до організації його діяльності: регіональну науково-практичну конференцію здобувачів вищої освіти та молодих вчених «Актуальні проблеми педагогічної науки в ХХІ столітті», наукову літню школу «Методологічна культура наукового зростання дослідника» та науково-просвітницький проєкт «Науковий кластер: Секрети успіху освіти ХХІ століття: теорія&практика». Аналіз основних засад діяльності Наукового товариства студентів, аспірантів і молодих вчених Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» засвідчив високу ефективність застосування проактивно-партисипативного підходу у формуванні більш продуктивного освітньо-наукового середовища, основаного на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників освітнього процесу й орієнтованого на досягнення сучасних освітніх стандартів та якості наукових досліджень. Зроблено висновки, що проактивно-партисипативний підхід до організації діяльності наукового товариства здобувачів вищої освіти та молодих вчених забезпечує вияв, формування та розвиток потенціалу ініціативності, інноваційності, самоврядності, командного лідерства та проактивної партисипації членів його спільноти, сприяє релевантній до потреб та інтересів самореалізації здобувачів вищої освіти і молодих вчених, а також їх активному внеску у розвиток науки й освіти.
- ДокументПро результати виконання Стратегії Академії 2018-2023 рр. та презентація проєкту Стратегії 2024-2029 рр.(2023) Задорожна Л. К.Стратегія розвитку Академії на 2019-2023 роки розкриває шляхи внутрішньої трансформації та зміни зовнішньої репрезентації закладу як регіонального лідера у сфері неперервної якісної освіти, науково-педагогічних досліджень, створення і поширення позитивних педагогічних практик для професійно-компетентнісного зростання здобувачів вищої освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, які проходять підвищення кваліфікації у різних формах. Було сформульовано стратегічне бачення (візію) Академії як багаторівневої і поліфункціональної науково-методичної і освітньої установи, що сприяє сталому інноваційному, інтелектуальному, соціокультурному розвитку регіону. Окреслена місія Академії, а саме: забезпечення розвитку неперервної освіти, що передбачає підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних кадрів, генерацію і поширення сучасних знань в сфері педагогіки і освіти у регіональному, національному та європейському просторі. Згідно з місією, академією на основі національних, європейських та світових стандартів забезпечується становлення та сталий професійно-компетентнісний розвиток фахівців у галузі педагогіки і освіти, здатних до реалізації державної і регіональної освітньої політики, здійснення інноваційних змін, забезпечення освітнього процесу в умовах інформаційного суспільства на засадах гуманізму та соціального партнерства. У якості основних векторів реалізації стратегії було визначено: - діяльність у сфері неперервної освіти; - наукова та науково-методична діяльність; - соціальне та міжнародне партнерство; - розвиток кадрового потенціалу; - матеріально-технічний та фінансово-економічний розвиток. Щодо кожного з названих векторів розкрито механізми та конкретні показники, що дозволяє оцінити результати та ефективність реалізації Стратегії розвитку Академії на 2019-2023 роки.
- ДокументРЕГІОНАЛЬНА ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА В УМОВАХ РОЗБУДОВИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ(2019) Задорожна Л. К.У статті розглядається важливість регіональної політики у період освітніх змін та становлення Нової української школи на прикладі Одеського регіону. Освітня політика регіону характеризується системністю, підтримкою інновацій та інтеграції кращого європейського досвіду, відкритістю до діалогу з усіма учасниками освітнього процесу, відповідальній позиції та партнерству влади-школи-громади та інвестиційним пріоритетом розвитку освітньої галузі. Крім того. в умовах розбудови Нової української школи пріоритетами регіональної політики розвитку освіти мають бути регіональна підтримка інноваційних освітніх проектів, сприяння розвитку регіональної освітньої інноваційної інфраструктури, кадрова підтримка наукової інноваційної діяльності в галузі освіти, сприяння підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів, моральне стимулювання інноваційної педагогічної діяльності, інформаційна підтримка регіональної освітньої діяльності, сприяння інтеграційним процесам, розширенню взаємодії суб’єктів регіону в галузі реформування освіти.
- ДокументРОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ: СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ(2023) Задорожна Л. К.Системне реформування освіти в Україні сьогодні є не тільки пріоритетом державної політики, а й найважливішим викликом для професійного педагогічного середовища. Саме особистість педагога є визначальним чинником успішності освітніх змін. Тільки трансформації парадигми професійного мислення педагога, особистий досвід переживання зламу усталених і народження нових моделей професійної діяльності стає основою усвідомленого впровадження освітніх інновацій. Відтак, в контексті стрімких змін в освіті особливого значення набуває питання опанування педагогами нововведень, пошуку та використання освітніх інновацій, готовності фахівців до внутрішніх (особистісних) і зовнішніх (поведінкових, діяльнісних) зрушень під впливом нових ідей і рішень. Саме це стає передумовою розвитку професійних компетентностей педагогів, що знаходяться у постійному процесі набуття нових знань в системі неперервної освіти.
- ДокументСТРАТЕГІЧНІ ВИКЛИКИ СТІЙКОСТІ, ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ПРІОРИТЕТИ ТА ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКОЇ СПІВПРАЦІ(2024) Задорожна Л. К.Аналіз досвіду управління та організації діяльності Одеської академії неперервної освіти під час повномасштабної війни у перші роки показав, що необхідними передумовами стабільного розвитку закладу освіти в умовах кризи є єдність колективу та утвердження у щоденній роботі цінностей, які стали фундаментом індивідуальних і групових стратегій стійкості, відновлення та розвитку Академії в умовах війни. Одним з найбільш важливих внесків в утвердження цих стратегій є українсько-чеська співпраця, що стала прикладом поєднання ціннісно-смислового, культурно-просвітницького, професійно-педагогічного, психолого-підтримуючого, фінансово-технічного аспектів партнерської допомоги.