Вас вітає Інституційний репозитарій
КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»
Електронний репозитарій – відкритий електронний архів, де накопичуються, зберігаються і підтримуються у належному стані документи наукового, освітнього та методичного призначення в електронній формі. Документи та інші дані зберігаються у вигляді файлів, доступних для постійного безкоштовного, повнотекстового їх перегляду через Інтернет. Електронний репозитарій є частиною загальної електронної колекції Науково-педагогічної бібліотеки.
- З усіх питань, будь ласка, звертатися в науково-педагогічну бібліотеку ОАНО: libraryoano110@ukr.net
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Документ
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ОДЕСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ : 1950-1990 РОКИ
(2025) Ліненко О. В., Саєнко Л. І.
У статті розглянуто історію Одеського інституту удосконалення вчителів (ОІУВ) з 1950-х по 1990-ті роки. Діяльність інституту, починаючи з керівництва Тодора Васильовича Жарченка (1959 р.) та Ганни Яківни Євдошенко (1974 р.), була спрямована на впровадження шкільних реформ та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Інститут сприяв популяризації передового досвіду, зокрема роботи вчителя-новатора Миколи Петровича Гузика, який створив першу в Україні авторську школу. ОІУВ також відіграв ключову роль у впровадженні реформ 1980-х років, зокрема, перепідготовці вчителів для навчання шестирічних дітей та викладання інформатики. У становленні незалежної України інститут допомагав формувати нове педагогічне мислення та національно-культурне відродження школи
Документ
МОНІТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИЯВЛЕННЯ ВТРАТ І РОЗРИВІВ В ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ: ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ
(2025) Грабован О. С.
У статті проаналізовано проблеми освітніх втрат та розривів у шкільній математичній освіті України, загострену пандемією COVID-19 та повномасштабною війною. На основі результатів міжнародного дослідження PISA-2022 та національних моніторингових досліджень якості освіти (2023, 2024 рр. для 4-х, 6-х та 8-х класів), виявлено системні чинники, що впливають на успішність учнів. До них належать територіальні, соціально-економічні, гендерні розриви, вплив типу закладу освіти та регіону, а також особливості виконання домашніх завдань. Детально проаналізовано структуру та результати тестів з математики для 6-х та 8-х класів, вказано на найскладніші та найлегші змістові лінії та типи завдань. Підкреслено, що початкова школа (НУШ) навчалася в умовах криз, що впливає на інтерпретацію результатів. Автори виділяють основні причини освітніх втрат та пропонують комплексний підхід до їх подолання, що включає використання новітніх інструментів (наприклад, платформи ШІ для діагностики знань), індивідуалізацію навчання, застосування сучасних педагогічних методів, співпрацю з батьками та створення позитивної навчальної атмосфери. Наголошується на тривалості та системності цього процесу.
Документ
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2025) Гончарова О. К.
У статті комплексно розглядаються методи формування соціальної компетентності учнів початкової школи як ключового аспекту їх особистісного розвитку та соціалізації. Автором проаналізовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність соціоорієнтованого навчання, зокрема створення мотивуючого та безпечного освітнього середовища, спрямованого на підтримку соціальних і емоційних потреб молодших школярів. Особливу увагу приділено інтерактивним методикам навчання -рольовим іграм, тренінгам, дискусіям, кейс-методам, а також ігровим та проєктним формам роботи, які активізують пізнавальну діяльність, сприяють розвитку співпраці, емпатії, умінь конструктивного розв’язання конфліктів і формують навички відповідальної поведінки. Рефлексивні вправи, зокрема самоспостереження та аналіз власних соціальних дій, виділено як важливий засіб розвитку рефлексивного компонента компетентності. Значну роль у статті відіграє підкреслення функції вчителя як фасилітатора, що створює підтримуюче середовище, застосовує інноваційні методики, стимулює мотивацію до соціальної взаємодії та забезпечує професійний супровід учнів. Визначено ключові напрями подальших досліджень, пов’язаних із методичним забезпеченням формування соціальної компетентності та удосконаленням професійної підготовки педагогів до реалізації цих завдань у контексті сучасних викликів освітньої системи.
Документ
Розвиток функціональної компетентності та граничний перехід як елемент дослідження в нерівностях олімпіадного характеру.
(2025) Мітельман І. М.
У статті продовжено дослідження дидактико-методичних підходів до проблемно-евристичного навчання доведення нерівностей математичних олімпіад високого рівня. Ефективність такої роботи з математично обдарованими учнями, учасниками інтелектуальних змагань в умовах академічної профілізації на основі поглибленого вивчення математики в старшій школі визначається наскрізністю й цілісністю процесу генералізації знань. Йдеться про концентрацію освітніх ресурсів навколо ключових теоретичних розділів і системи навчання розв’язування ускладнених та олімпіадних задач у вимірі стратегій розвивальної наступності.
Позитивні результати суттєво залежать від узгодженої інтеграції предметних і дидактичних зв’язків на рівні змістових ліній математичної освітньої галузі та актуалізації методично значущих ідей у практиці підвищення кваліфікації вчителів математики. Водночас у старшій профільній школі максимально розгортається змістова лінія «Функції», яка набуває ключового значення для інтерпретації нерівностей з позицій властивостей функцій. У контексті цієї змістової лінії учні формують і первинні уявлення про граничний перехід як елемент функціональної компетентності.
Однак реальний стан викладання цього матеріалу виявляє дидактико-методичну проблему: граничний перехід як базова категорія початків аналізу часто не застосовується в розв’язуванні нестандартних задач, умова яких цього безпосередньо не передбачає.
Метою статті є моделювання предметно-методичного кейса, що об’єднує систему різнопланових задач, у яких доведення нерівностей олімпіадного характеру супроводжується елементами дослідження. Наведені задачі, у свою чергу, вимагають здійснення під час дослідження граничних переходів і мотивують учнів опановувати відповідну тематику на більш серйозному рівні.
Запропоновані результати сприяють розвитку спеціалізованих математичних компетентностей через синхронізацію зон найближчого математичного розвитку учнів і вчителів, а також відповідних зон предметно-методичного сегмента професійної компетентності педагога. Такий розвиток функціональної компетентності набуває ознак закріпленого продуктивного освітнього результату та сприяє привабливості програм інституційного підвищення кваліфікації сучасного вчителя математики.
The article continues a study of didactic and methodological approaches to problem-heuristic teaching of proving inequalities of high-level mathematical competitions. The effectiveness of such work with mathematically gifted students, participants of intellectual competitions in the context of academic profiling based on advanced study of mathematics in high school is determined by the crosscutting and integrity of the process of knowledge generalisation. It is about concentrating educational resources around key theoretical sections and a system of teaching complicated and olympiad tasks in accordance with the developmental continuity strategies.
Positive results significantly depend on the coordinated integration of subject and didactic connections at the level of content areas of mathematics education and the actualisation of methodologically relevant ideas in the practice of professional development of mathematics teachers. At the same time, in the high school, the «Functions» content line is fully explored, which is of key importance for interpreting inequalities from the position of the properties of functions. In the context of this content line, students also form primary understanding of passage to the limit as an element of functional competence.
However, the actual state of teaching this material reveals a didactic and methodological problem: passage to the limit as a base category of the elements of analysis is often not used in solving non-standard problems whose conditions do not directly imply it.
The purpose of the article is to model a subject-methodical case that combines a system of diverse tasks in which the proving of olympiad-type inequalities is accompanied by investigation elements. These tasks, in turn, require the implementation of passage to the limit in the study and motivate students to master the corresponding topics at a more serious level.
The proposed results contribute to the improvement of specialised mathematical competencies by synchronising the areas of immediate mathematical development of students and teachers, as well as the relevant areas of the subject-methodological segment of the teacher’s professional competence. This development of functional competence acquires the features of a well-established productive educational result and promotes the attractiveness of institutional in-service training programmes for modern mathematics teachers.
Документ
Сенситивність підліткового віку до виховання лідерських якостей у контексті гуманістично-демократичного спрямування лідерства.
(2024) Гриньова М. В.
За результатами наукового пошуку у статті наголошено, що переосмислення в суспільній свідомості сутності та значення загальнолюдських цінностей і глибше розуміння людьми своєї гідності сприяє формуванню нового ставлення до особистості лідера та його ролі, а тому зумовлює потребу у вихованні лідерських якостей, які б могли забезпечити здатність до лідерства на гуманістично-демократичних засадах. Закцентовано на тому, що підлітковий вік характеризується відкритістю до становлення та появи нових особистісних якостей, зокрема і лідерських.
Документ
FEEDBACK AS A PROFESSIONAL COMPETENCE COMPONENT OF A TEACHER/FACILITATOR IN PARTICIPATORY STUDENT PROJECTS
(2023) Гриньова М. В.
У тезах доповіді закцентовано на тому, що зворотний зв'язок як складова педагогічної фасилітації учнівських партисипативних проєктів є одним із найпотужніших інструментів для розвитку учнів і метанавичкою сучасного педагога. Зауважено, що ця метанавичка розвивається синергетично із психологічною, емоційною, етичною, рефлексивною компетентностями, а також компетентністю педагогічного партнерства.
Документ
ІННОВАЦІЙНІСТЬ УРОКУ ГЕОГРАФІЇ: З ДОСВІДУ ВЧИТЕЛІВ ОДЕЩИНИ
(2025) Тертична Ю. О.
Метою роботи є розкриття педагогічних напрацювань вчителів географії Одещини щодо формувань ключових компетенцій учнів через використання інноваційних технологій в шкільний географічній освіті.
Документ
Наша школа : науково-практичні студії (2025, № 2 (10))
(2025)
Науково-практичний журнал КЗВО "Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради"
Документ
Наша школа : науково-практичні студії (з досвіду освітніх практик) (2025, № 1 (9))
(2025)
Науково-практичний журнал КЗВО "Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради"
Документ
Фундатор дослідження історії Народного руху України - Григорій ГОНЧАРУК
(2025) Саєнко Л. І.
у статті розкрито роль НРУ на Одещині, який об'єднав велику масу проукраїських громад. Одеський політехнічний університет по праву можна вважати центром дослідження історії та діяльності НРУ. Григоря Івановича Гончарука можна вважати "архітектором незалежної України" через його науковий доробок, громадську діяльність та внесок у дослідження та популяризацію історії українського національно-визвольного руху. Він став одним із перших дослідників історії Народного Руху України на всеукраїнському рівні. Крім того, Григорій Іванович підготував за тематикою НРУ 11 кандидатів наук, написано 3 монографії, проведено 10 Всеукраїнстких наукових конференцій.
Документ
Взаємозв’язок ключових понять понятійного поля лідерології.
(2023) Гриньова М. В.
За результатами наукового пошуку у тезах доповіді наголошено, що конструктивне оперування ключовими поняттями понятійного поля лідерології є важливим завданням педагогічних працівників, які цілеспрямовано займаються вихованням лідерських якостей у здобувачів освіти різної вікової категорії. Зауважено, що спроба інтерпретації взаємозв'язків ключових понять понятійного поля лідерології не є вичерпною за кількістю розглянутих понять та певною мірою оглядовою щодо визначення взаємозв'язків між ними, однак відображає загальне бачення, що має перспективи бути розвинуте у подальших наукових розвідках.
Документ
ідкритий дискурс довкола технологій в освіті
(2023) Гриньова М. В.
За результатами наукового пошуку у тезах доповіді зроблено висновки, що стрімкі трансформації в освіті обумовлюють потребу погодження визначення поняття «освітня технологія», яке б відповідало сучасному стану розуміння сутності освіти і було загальноприйнятим для наукової та освітянської спільноти, осучаснення наявної класифікації освітніх технологій і переосмислення підходів до визначення змісту навчальних дисциплін з вивчення здобувачами вищої освіти даного питання.
Документ
КУЛЬТУРА ПАРТНЕРСТВА В ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ЧИТАННЯ ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК
(2024) Саєнко Л. І.
У статті наголошено, що партнерство – важливий аспект у реалізації освітньої реформи, адже має об’єднати спільною метою бібліотекарів, учителів, батьків і учнів; розкрито шляхи популяризації читання дітьми через співробітництво, тісну взаємодію школи, родини та бібліотеки.
Документ
ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ЦІННОСТЕЙ ШКІЛЬНОЇ МОЛОДІ У ВІЛЬНИЙ ВІД НАВЧАННЯ ЧАС ЗАСОБАМИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(2024) Нагорнюк О. А.
Вивчення різноманітних виховних впливів на молодь у сфері вільного від навчання часу, залучення молоді до соціокультурної діяльності, нейтралізація негативного впливу сьогоденних суперечностей, створення ситуацій, коли особистий розвиток індивіда буде виступати регулятором поведінки й вияву кращих якостей молодої людини сприятиме вихованню вільної, освіченої особистості.
Документ
ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН
(2024) Костенко Р. В.
В сучасних умовах аксіологізації освіти виникає потреба у високоморальних науково-педагогічних та педагогічних кадрах із сформованими цінностями. У цьому контексті все більшої актуальності набуває проблема формування організаційної культури закладу освіти.
Документ
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ: МОЖЛИВОСТІ ЕВАЛЮАЦІЇ
(2024) Здрагат С. Г.
У статті підкреслено, що результати евалюації складають наукову основу для розпізнавання, аналізу, функціонування, розвитку, прогнозування і удосконалення систем управління якістю освіти.
Документ
ЦИФРОВІ СЛІДИ У ФЕЙСБУЦІ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОГО БРЕНДИНГУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
(2024) Гриньова М. В.
У статті розглянуто окремі аспекти проблеми цифрових слідів закладів освіти у цій мережі Фейсбук через призму цифрового брендингу.
Документ
ОСВІТНІЙ ПРОСТІР НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ
(2025) Яроменко В. І.
У статті підкреслено, що соціокультурний аспект освітнього середовища передбачає створення умов для ефективної соціалізації, розвитку громадянської самосвідомості, етичної відповідальності та толерантності. У цьому середовищі учень не лише здобуває знання, а й навчається діяти в суспільстві, взаємодіяти з іншими, поважати різноманіття та розвивати навички співжиття в демократичному суспільстві.
Документ
АЛЬТЕРНАТИВНА ТА ДОДАТКОВА КОМУНІКАЦІЯ (АДК) ЯК ШЛЯХ ДО БЕЗБАР’ЄРНОСТІ
(2025) Шульга І. О.
У статті підкреслюється, що дослідження можливостей, бар’єрів і перспектив використання альтернативної та додаткової комунікації як одного з ключових елементів інклюзії є вкрай актуальним як для наукової спільноти, так і для практиків у сфері освіти, медицини та соціальної роботи.
За допомогою альтернативної та додаткової комунікації людям є можливість висловлювати власні думки вербально, спілкуватися з оточуючими, розуміти інших людей та висловлювати власні думки.
Документ
ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТРЕСУ НА МОВЛЕННЯ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
(2025) Штегеран І. П.
У статті підкреслено нагальна потреба у переосмисленні традиційних підходів до логопедичної та корекційної роботи, наголошуючи на пріоритетності інтеграції психологічних аспектів для досягнення більш стійких та значущих результатів у розвитку мовлення дітей з особливими освітніми потребами. Такими підходами на сьогоднішній день є використання міждисциплінарного підходу до розвитку мовлення у дітей з особливими освітніми потребами, де психологічна підтримка не є фоном, а активним чинником корекції.