Перегляд за Автор "Філімонюк А. С."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ УЯВИ У ДІТЕЙ ПЕРЕДШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ СТОРІТЕЛІНГУ
    (2025) Філімонюк А. С.
    Актуальність екологізації процесу розвитку творчої уяви у дітей передшкільного віку зумовлена потребою наближення особистості дитини до складного і багатогранного світу природи, а також необхідністю формування цілісного світогляду для гармонійного співіснування. У контексті дошкільної освіти це потребує впровадження нових інноваційних методів, що забезпечать не лише засвоєння знань, а й розвиток емоційного зв’язку з природою. Методологічні засади цього процесу ґрунтуються на єдності чуттєвого й раціонального пізнання, що сприяє формуванню екологічної культури, екологічної свідомості та набуттю екологічних знань у формі, доступній для життєвого досвіду дитини. Провідною технологією у цьому контексті є використання творчого підходу, зокрема сторітелінгу – як інноваційного засобу передачі інформації через створення пізнавальних та емоційно насичених історій.
  • Ескіз
    Документ
    ОСОБЛИВОСТІ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ВИХОВАТЕЛЕМ ЗДО ТА БАТЬКАМИ: ЕФЕКТИВНІ ПРАКТИКИ
    (2025) Філімонюк А. С.
    У статті розкрито сутність педагогіки партнерства як важливої складової модернізації дошкільної освіти в умовах трансформаційних змін, які відбуваються у сучасному українському суспільстві. Акцентовано увагу на зміні парадигми щодо освітньої взаємодії, що полягає у переході від авторитарної моделі до суб’єкт-суб’єктного типу між всіма учасниками освітнього процесу. Розглянуто важливість формування партнерських взаємодій між дитиною, педагогом та батьками, як умови ефективного розвитку особистості дитини дошкільного віку та формування позитивного мікроклімату у закладі дошкільної освіти. Визначено ключеві принципи педагогіки партнерства: рівноправність, довіра, взаємна відповідальність, повага, відкритість і співробітництво. Проаналізовано основні функції партнерської взаємодії, зокрема соціалізуючу, адаптаційну, виховну, розвивальну та інтеграційну. Розглянуто найбільш ефективні форми реалізації педагогічного партнерства: спільне планування освітнього процесу, батьківські клуби, родинні свята, тренінги для педагогів і батьків. Окрему увагу приділено механізмам реалізації педагогічного партнерства серед яких – формування комунікативної компетентності педагогів та створення інформаційно-просвітницьких ресурсів для батьків. Обґрунтовано позицію, щодо впровадження партнерської взаємодії, яка сприяє створенню позитивного освітнього середовища, розвитку соціальних та життєвих компетентностей дітей дошкільного віку, підвищенню професійної майстерності педагогів та активному залученню батьків до життя закладу дошкільної освіти. Надано методичні рекомендації педагогам щодо оптимізації педагогіки партнерства у ЗДО.
  • Ескіз
    Документ
    Формування особистісної компетентності дітей дошкільного віку: педагогічні орієнтири для вихователів
    (2025) Філімонюк А. С.
    У статті розкрито проблему формування особистісної компетентності дітей дошкільного віку в умовах сучасних соціокультурних трансформацій та модернізації змісту дошкільної освіти в Україні. Зазначено, що розвиток особистості дитини розпочинається з перших днів життя в родині та триває протягом усього дошкільного дитинства, яке характеризується сформованими ознаками дошкільної зрілості (елементами світогляду, умінням регулювати поведінку та певним рівнем особистісної компетентності). Встановлено, що фундаментом цього процесу є створення атмосфери довіри у сім’ї та закладі дошкільної освіти, яка ґрунтується на емоційно насиченому спілкуванні, позитивних емоціях і взаємоповазі. Сутність особистісної компетентності трактується відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та включає ціннісне ставлення до себе, оточення і світу, розвитку емоційно-вольової та інтелектуальної сфер. Проаналізовано феномен дитинства як соціокультурне явище, яке змінюється під впливом індустріалізації, комп’ютеризації та глобалізаційних процесів. Розкрито значення провідної діяльності дітей дошкільного віку - сюжетно-рольової гри, що сприяє засвоєнню соціальних ролей, норм і правил, формуванню довільної поведінки та розвитку самосвідомості. Акцентовано увагу на самооцінці, самосвідомості та самоідентифікації як важливих новоутвореннь дошкільного віку, а також від стилю виховання в родині та педагогічних оцінок. Запропоновано педагогічні орієнтири, які націлюють вихователів на формування у дітей навичок самостійності, відповідальності, здатності до вибору, адекватної самооцінки та ціннісного ставлення до світу, що є підґрунтям гармонійного особистісного зростання дитини.
  • Ескіз
    Документ
    ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: ПЕДАГОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ
    (2025) Філімонюк А. С.
    У статті розкрито проблему формування особистісної компетентності дітей дошкільного віку в умовах сучасних соціокультурних трансформацій та модернізації змісту дошкільної освіти в Україні. Зазначено, що розвиток особистості дитини розпочинається з перших днів життя в родині та триває протягом усього дошкільного дитинства, яке характеризується сформованими ознаками дошкільної зрілості (елементами світогляду, умінням регулювати поведінку та певним рівнем особистісної компетентності). Встановлено, що фундаментом цього процесу є створення атмосфери довіри у сім’ї та закладі дошкільної освіти, яка ґрунтується на емоційно насиченому спілкуванні, позитивних емоціях і взаємоповазі. Сутність особистісної компетентності трактується відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та включає ціннісне ставлення до себе, оточення і світу, розвитку емоційно-вольової та інтелектуальної сфер. Проаналізовано феномен дитинства як соціокультурне явище, яке змінюється під впливом індустріалізації, комп’ютеризації та глобалізаційних процесів. Розкрито значення провідної діяльності дітей дошкільного віку - сюжетно-рольової гри, що сприяє засвоєнню соціальних ролей, норм і правил, формуванню довільної поведінки та розвитку самосвідомості. Акцентовано увагу на самооцінці, самосвідомості та самоідентифікації як важливих новоутвореннь дошкільного віку, а також від стилю виховання в родині та педагогічних оцінок. Запропоновано педагогічні орієнтири, які націлюють вихователів на формування у дітей навичок самостійності, відповідальності, здатності до вибору, адекватної самооцінки та ціннісного ставлення до світу, що є підґрунтям гармонійного особистісного зростання дитини.