Перегляд за Автор "Муковіз О. П."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВИХОВАННЯ ПРОАКТИВНИХ ЛІДЕРІВ В КОНТЕКСТІ ЧИННИХ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ(2024) Муковіз О. П.У статті наголошено, що проактивність, яка проявляється у синергетичній єдності позитивного лідерства та особистої відповідальності, є метанавичкою успішної особистості ХХІ століття, зокрема і у професійній діяльності. При цьому лідерство у професії розглядається як чинник особистісного успіху управлінців, працівників та успішного функціонування і розвитку організацій, установ, підприємств в умовах різноаспектних швидкозмінних викликів сьогодення та з врахуванням невизначеної проєкції майбутнього. З’ясовано, що поведінка проактивного лідера потребує наявності низки особистісних якостей, зокрема таких, як: мотивація успіху, наполегливість, натхнення, упевненість у собі, відповідальність, емпатійність, толерантність, інтелектуальна лабільність, когнітивна гнучкість, критичність мислення, командність, уміння розв’язувати конфлікти, стресостійкість, рефлексивність та ін., що багатьма науковцями розглядаються як лідерські. На основі аналізу загальних та професійних компетентностей праців-ників, визначених чинними в Україні професійними стандартами, встановлено, що наразі у різних сферах професійної діяльності спостерігається високий запит на працівників-проактивних лідерів, які самостійно виявляють та вирішують завдання, проявляють ініціативу в розвитку і вдосконаленні робочих процесів, а також ефективно взаємодіють з командою для досягнення спільних цілей. Зроблено висновки. що вимогам постіндустріального суспільства відповідає особистісно-розвивальна модель виховання проактивних лідерів. Перспективами подальших наукових розвідок визначено дослідження ефективності освітніх технологій у забезпеченні реалізації особистісно-розвивальної моделі виховання лідерів з врахуванням наскрізності, поступальності та динамічності процесу виховання особистості.
- ДокументВПЛИВ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА РІВЕНЬ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ(2024) Муковіз О. П.У дослідженні оцінено ефективність впровадження розробленої системи дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи у розвитку їх методичної компетентності з урахуванням порівняльного методу наукового дослідження. Його суть полягає в порівнянні результатів констатувального етапу з формувальним під час педагогічного експерименту. Одним з основних завдань дослідження - експериментально перевірити вплив системи дистанційного навчання на розвиток методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
- ДокументЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА РІВЕНЬ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ(2024) Муковіз О. П.У статті представлено результати педагогічного експерименту дієвості системи дистанційного навчання на рівень розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Ефективність упровадження розробленої системи дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи в розвитку методичної компетентності перевірялася з урахуванням порівняльного методу наукового дослідження, суть якого полягала у порівнянні результатів констатувального етапу з формувальним під час експерименту. В процесі дослідження було запроваджено: підсистему професійно-педагогічного вдосконалення організаторів дистанційного навчання, навчально-методичне забезпечення процесу формування готовності майбутніх учителів початкової школи до дистанційного навчання та саму систему дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи. Освітній процес здійснювався таким чином: настановна очна сесія, дистанційне навчання та екзаменаційна (підсумкова) сесія. На Формувальному етапі педагогічного експерименту використовувалися аналогічні методи діагностики розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкової школи, які використовувалися на констатувальному етапі. Основний компонент\діагностики – це методична підготовка майбутніх учителів початкової школи до професійно-педагогічної діяльності. Педагогічний експеримент засвідчив дієвість розробленої системи дистанційного навчання майбутніх учителів початкової школи. Завершальний етап експерименту показав, що більшість майбутніх учителів початкової школи підвищили свій рівень методичної компетентності. За результатами статистичної обробки тестів учасників експерименту констатовано суттєве підвищення параметрів усіх блоків рівнів, що вимірювалися.
- ДокументМЕТОДИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ(2024) Муковіз О. П.Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню питання методичної компетентності як однієї з важливих складових професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи. За результатами аналізу педагогічної літератури з зазначеної проблеми, було розглянуто суть поняття «методична компетентність», яку науковці обґрунтовують як «складну, багатофункціональну систему професійно-педагогічних знань й особистісних здатностей педагога, що визначають його спроможність до ефективної організації освітнього процесу в початкових класах відповідно до освітніх завдань». Виділено структурні компоненти методичної компетентності: стимуляційно-мотиваційний (уміння вибудовувати систему особистісно-професійних цінностей та внутрішніх мотивів майбутнього вчителя початкових класів для успішного виконання трудових функцій); пізнавально-когнітивний, що розглядається у двох аспектах: загально-пізнавальному (наявність у майбутніх учителів початкових класів загальних психолого-педагогічних знань) та власне пізнавальному (система спеціальних (фахових) знань майбутніх учителів початкових класів, що є основою для формування і розвитку ключових компетентностей учнів і реалізується через знання фахових методик початкової освіти), діяльнісно-творчий (опанування способів ефективної організації та успішного практичного здійснення освітнього процесу в початковій школі) та особистісно-рефлексивний (наявність специфічних рис та якостей особистості, що впливають на успішність здійснення педагогічної діяльності; можливість майбутніх учителів початкових класів до рефлексії та саморефлексії, тобто здатності до вдосконалення, самопізнання шляхом об’єктивного аналізу та самоаналізу тощо) компоненти.
- ДокументПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ(2024) Муковіз О. П.У статті представлено теоретичне обґрунтування шляхів формування комунікативної компетентності в молодших школярів на уроках інформатики. Визначено зміст поняття «комунікативна компетентність учнів початкової школи», що передбачає сформованість у школярів низки елементів, в тому числі соціально-перцептивного, комунікативно-мовленнєвого та інтерактивного. Взаємодія цих чинників сприяє реалізації здатностей особистості у процесі спілкування. Кожна здатність об’єднує відповідні групи умінь, формування яких веде до оволодіння школярем комунікативної компетентності і її реалізації у процесі життєдіяльності. В процесі аналізу наукових джерел з проблеми дослідження з’ясовано, що для реалізації процесу формування комунікативної компетентності молодших школярів визначено певні педагогічні умови: 1) забезпечення етапності навчання з формування комунікативної компетентності, 2) систематичне впровадження активних методів і новітніх технологій навчання; 3) мотиваційне забезпечення комунікативної взаємодії учнів; 4) визначення та застосування цілісної методики формування комунікативної компетентності. Основним завданням методики формування комунікативної компетентності молодших школярів є досягнення оптимального поєднання теоретичної та практичної підготовки, послідовність цього процесу, розвиток в учнів внутрішньої потреби і мотивації вдосконалення комунікативних якостей з урахуванням особливостей навчальної діяльності на уроках інформатики. Її сутність полягає у відображенні характеру педагогічного впливу на формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання.
- ДокументПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА(2024) Муковіз О. П.У статті проаналізовано педагогічні умов, які сприяють ефективному формуванню комунікативної толерантності здобувачів закладів професійнотехнічної освіти в рамках інноваційного освітнього середовища. Доведено, що розуміння та впровадження педагогічних умов можуть значно підвищити якість освіти, забезпечуючи студентам необхідні знання, уміння та навички для їхнього майбутнього професійного розвитку. Розглянуто дефініції «умова» та «педагогічна умова» з різних наукових позицій, підкреслюючи їх полісемантичність та важливість у контексті освітнього процесу. Через психологічний та педагогічний аналіз умов з’ясовано їхню роль як каталізаторів для розвитку особистості та сприяння комунікативній толерантності. Визначено, що педагогічні умови для формування комунікативної толерантності студентів описуються як інтегрований комплекс педагогічних заходів. Ці заходи мають на меті не лише підвищення якості професійної підготовки та конкурентоздатності майбутніх фахівців на ринку праці, але й ефективне формування всіх аспектів комунікативної культури на основі синергетичного, культурологічного та особистісно орієнтованого підходу до нової парадигми освіти. Важливим є оновлення змісту навчання, впровадження сучасних методик і технологій, а також створення інноваційного освітнього середовища, яке відповідає потребам сучасного динамічного світу. Висвітлено, що сучасне інноваційне освітнє середовище вимагає інтегрованого підходу до навчання, що включає виховання усвідомлення необхідності комунікативної толерантності, стимулювання мотивації до її розвитку та залучення студентів до активної участі в освітньому процесі. На основі проведеного аналізу сформовані висновки, що ефективне формування комунікативної толерантності серед здобувачів закладів професійно-технічної освіти залежить від впровадження цілісного комплексу педагогічних умов. Це включає розвиток інклюзивного середовища, застосування активних навчальних методів, інтеграцію навчальних матеріалів, які сприяють розвитку толерантності, та підтримку міжкультурного діалогу. Підкреслено важливість педагогічної майстерності викладачів та необхідність їхнього постійного професійного розвитку для досягнення високих результатів у формуванні комунікативної толерантності серед здобувачів освіти.